Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Масований ракетно-авіаційний удар, що відбувся минулого тижня, співпав із показовим для масмедіа відвідуванням російським президентом путіним пункту управління, з якого координуються дії російських військ проти України. Російські військові діяли в парадигмі своїх найкращих практик «показухи»: створили для президента рф «картинку в онлайні» про нібито успішний перебіг військової операції проти нашої держави. Утім, результати ударів виявилися навряд чи 100-відсотково успішними для росіян. Тому реалії життя вимушують рашистів шукати нових рішень для досягнення цілей збройної агресії. Нещодавні удари, включаючи наліт «Шахедів», свідчать про певну еволюцію підходів російського командування.
На процеси прийняття рішень воєнно-політичним керівництвом рф щодо продовження воєнних заходів війни проти України наразі впливає низка чинників:
— незмінність політичних та власне воєнних цілей рф у війні проти України як головний чинник пошуку нових підходів;
— необхідність пошуку асиметричних рішень та інструментів, які компенсують невдачі операцій сухопутних угруповань військ та мінімізують втрати, до яких російське суспільство стає все більш чутливим;
— зменшення запасів високоточних далекобійних засобів авіаційного ураження, які дозволяють виконувати завдання пілотованою авіацією без входження в зону дії протиповітряної оборони (далі — ППО) ЗС України;
— реальна ефективність ППО ЗС України, яка об’єктивно зростає за рахунок набуття бойового досвіду та надходження нових зразків ОВТ від країн-партнерів.
Удари повітряно-космічних сил (далі — ПКС) рф по об’єктах української інфраструктури пройшли певну «еволюцію». На перших етапах агресії вони відбувалися за відносно спрощеною схемою (не за масштабами дій та руйнуванням, а саме за змістом їх проведення), намагаючись взяти кількістю засобів у нальоті без належного забезпечення їх дій та подекуди взагалі нехтуючи нашою ППО.
Довідково. В оцінках зарубіжних експертів зазначається, що попередні підходи рф до ракетно-авіаційних ударів були фактично спрощеними формами дій ПКС, адже не передбачали взагалі (або включали обмежено):
комплексні заходи подавлення ППО, зокрема діями сил спеціальних операцій та радіоелектронної боротьби (між іншим, дії розвідувально-диверсійних формувань щодо системи ППО не відмічалися взагалі);
відволікаючі (демонстративні, хибні тощо) удари;
комплексність (наприклад, у вигляді одночасних ударів по об’єкту з різних напрямів різними засобами);
комплексне застосування всіх родів авіації у взаємодії з іншими родами та видами зс рф (фактично завдання було покладено переважно на дальню авіацію (як рід військ ПКС) з незначними ресурсами від інших видів та родів військ у вигляді ударів БПЛА, ракетних комплексів Сухопутних військ та ВМФ, а також ракет С-300 по наземних цілях).
За існуючою класифікацією дій засобів повітряного нападу (далі — ЗПН) противника можна стверджувати, що раніше мали місце переважно систематичні бойові дії ПКС (як однієї з форм їх застосування), а не проведення операції ПКС як вищої форми застосування. Водночас «картина» подій поступово стала змінюватися. Вже під час ударів 15 та 17 листопада росіяни більш активно стали реалізовувати окремі елементи наведеного вище.
Незважаючи на певне досягнення мети попередніх ударів (виведення з ладу за різними оцінками 40–50% енергетичної інфраструктури України, що впливає на економічну ситуацію та суспільно-політичну обстановку в нашій державі), з огляду на наведені вище чинники в рф усвідомлюють необхідність перезавантаження підходів до подальших ударів по критичній інфраструктурі.
За інформацією з відкритих джерел, у центрах прийняття рішень рф наразі триває активний пошук нових опцій та інструментів впливу на воєнно-стратегічну обстановку стосовно війни в Україні (зокрема використання тих форм стратегічних дій та системи операцій, які у війні проти України до цього не застосовувалися або застосовувалися обмежено).
З огляду на існуючу воєнно-стратегічну культуру вищих посадових осіб зс рф є логічним очікувати прийняття рішень щодо повернення до класичної системи операції зс рф, яка передбачає окремий блок операцій повітряно-космічних сил зс рф.
Зокрема, теорія та практика застосування ПКС в операціях передбачає проведення цільових операцій, у тому числі (наведено в скороченому та в самому загальному вигляді стосовно війни проти України, інші операції не розглядаються):
- операцію щодо завоювання та отримання панування в повітрі;
- операцію щодо виведення з ладу воєнно-економічного потенціалу противника (в перекладі на сучасні реалії — знищення критичної інфраструктури та каналів надходження ресурсів від країн-партнерів).
З високою вірогідністю противник найближчим часом буде змушений активізувати проведення саме зазначених операцій.
Зважаючи на наведене, найбільш вірогідна модель наступних операцій ПКС зс рф буде включати появу або посилення таких складових:
- перехід від систематичних бойових дій ЗПН до міжвидових операцій;
- зміст операцій буде включати сукупність одночасних та послідовних масованих ударів по цілях згідно пріоритетів (система ППО, інфраструктура держави, система управління тощо);
- побудова кожного удару може включати ешелон прориву (подавлення) ППО (у тому числі як елемент — розчистки повітряного простору від винищувальної авіації);
- дії ешелонів ударних засобів, які будуть супроводжуватися діями ешелонів (груп) імітації (численних хибних цілей);
- підвищення участі складової інших засобів (активного кібервпливу, РЕБ, «спецназу», представників «п’ятої колони» тощо).
- Отже, можемо зробити наступні висновки:
- слід очікувати продовження курсу керівництвом рф на максимальне досягнення блекауту України, деморалізації населення та схилення керівництва держави до переговорів;
- зростає ймовірність реалізації наведених вище сценаріїв щодо нових (для умов поточної війни) форм застосування ЗПН зс рф (перехід від систематичних бойових дій ЗПН до цільових операцій ПКС). Ймовірні терміни початку — максимальне відновлення в Україні пошкодженої енергетичної інфраструктури, надходження до ЗС України зарубіжних засобів ППО та їх розгортання, необхідність розвідки (дорозвідки) щодо встановлення їх складу, дислокації та характеру дій;
- проведення операцій буде комплексним, з узгодженим залученням сил та засобів інших видів та родів військ;
- поява нових об’єктів в переліку цілей для ударів — наприклад, газодобувної та газотранспортної галузей, транспортної інфраструктури тощо;
- проведення системних провокацій для обґрунтування посилення (відновлення) ударів по Україні, інформаційне супроводження дій ЗПН зс рф, у тому числі щодо дезінформації, провокацій, маніпулювання громадською думкою в українських, російських та зарубіжних ЗМІ;
- не виключається за певних умов застосування пілотованої авіації з її входженням в повітряний простір держави та застосування звичайних невисокоточних засобів ураження, у тому числі з великих висот та у форматі «килимових бомбардувань» (за досвідом війн (конфліктів) у В’єтнамі, Афганістані тощо).
Слід бути відвертими перед собою — протистояти злочинним намірам агресора нелегко. Але у будь-якому разі бойовий дух українських воїнів та настрій українського суспільства нині на належному рівні. Сили ППО та інших підрозділів ЗС України загалом з кожним днем набувають все більшої майстерності та демонструють зростаючу бойову ефективність. Підтримка з боку міжнародної спільноти, зокрема щодо посилення нашої ППО та відновлення енергетичної інфраструктури, посилюється. У будь-якому разі час грає проти агресора.
