Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Танковий екіпаж Т-64БВ головного сержанта на псевдо «Ріддік» трьома осколково-фугасними снарядами розніс на шмаття скупчення живої сили окупантів під Бахмутом. За даними розвідки тактичної групи «Адам», ворог планував там прорив. «Уже ніхто і нічого не планує. Пташечка підтвердила влучання!» — задоволено усміхнувшись, констатував командир. І коли він отримав по рації нову ціль, танк заревів, зірвався з місця і, вгризаючись гусянками в Донбаську багнюку, погнав далі!..
-
- Командир екіпажу «Ріддік»
— Зі своїм екіпажем я від 24 лютого воюю. Ми з танкового полку навчального центру «Десна» імені князя Ярослава Мудрого. Працюємо на Бахмутському напрямку вже майже пів року. До того брали участь в обороні Києва і звільненні Київської області. Задачі є щодня і по кілька разів. Прилітає завдання — висуваємось і люто нищимо позиції, арту, броньовану бойову, автомобільну техніку і живу силу противника. Б’ємо як прямою наводкою, так і із закритих позицій — все залежить від завдання і від цілі. Підбита техніка і мертві орки — те, для чого ми тут воюємо.
«Ріддік» каже, що їхній танк — ідеальна машина для вбивства окупантів. Модернізований 2018-го на Львівському танковому.
-
- Механік-водій Сатана
— А як інакше, — приєднується до розмови механік-водій з позивним «Сатана». — Обрав собі таке псевдо, бо за більше ніж 20 років вислуги я і досі не втомився ворога нищити! Це я для кремлівських орків «Сатана», а для українців — спаситель! Ми звільняємо Україну, очищаємо, нищимо погань російську, стоїмо бронещитом між війною і миром. Хоча, який там мир, коли щодня ворожі ракети з білорусі, окупованих вод Чорного моря, з Каспію летять по Києву, Харкову, Хмельницькому, Одесі… Машинка не підводить, працює надійно — відповідає нам взаємністю за наше до неї лагідне ставлення, належне обслуговування і любов екіпажу. Ми ж одна команда. Наш танчик виконує все, що ми від нього хочемо, — запевняє мехвод.
Із закритих позицій прямою наводкою хлопці працюють 24/7. У перші дні широкомасштабного вторгнення навіть брали участь у танкових дуелях. Кажуть, що окремо про ті епізоди розповідати нічого! Наголосили лиш: «Якщо ми досі живі — значить орки згинули, а ми — ні, ми тут!»
— Росіянці лізуть, пруть, як мерці з фільму жахів, — додає зі свого боку навідник-оператор на псевдо «Рибак». Він інструктор з вогневої підготовки навчального центру «Десна». — Уявіть собі… Побиті, продірявлені, без рук, з величезними дірками в голові, без ніг — зомбі, але пруть навіжені, навіяні примарною думкою захопити за крайні пів року хоча б якесь місто. Тому і взялись за цей Бахмут. Вони ж програли ще у 2014-му і 24 лютого 2022-го особливо, бо задумали здійснити те, чого здійснити не-мож-ли-во! — захопити і поневолити чи знищити наш Український нарід.
Наші танкісти, піхота, артилерія, ССпО, ДШВ, ТрО, НГУ, ДСНС, Нацполіція, прикордонники — всі ми одна величезна сила — Сила оборони України. Ми обов’язково переможемо, переможе Україна, переможе наш народ! Росія приречена на поразку!
Фото і відео авторів.
