Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
Волинянин Микола Цюрик народився 17 травня 1981 року в місті Камінь-Каширську і, за словами рідних, був звичайним хлопцем із простої родини: закінчив місцеве профтехучилище, здобувши спеціальність тракториста, відслужив строкову, їздив на сезонні заробітки за кордон.
2014 рік зупинив мирну течію життя цієї скромної, працьовитої людини. Миколу Володимировича було призвано на військову службу за мобілізацією і йому довелося стати учасником бойових дій на Сході держави у складі 14-ї механізованої бригади, якій згодом було присвоєно ім’я князя Романа Великого. Після демобілізації повернувся додому, був зарахований до оперативного резерву першої черги, залишившись у списках рідного з’єднання вже як резервіст.
«Хотів жити, мати сім’ю, народити діточок, розпочав будівництво будинку. Але завершити дім йому вже не судилося… Про війну ніколи не розповідав. А я й не питав, щоб не ворушити болючі спогади…», — розповів згодом про Миколу його молодший брат Володимир.
«Завжди був добрим, щирим, уважним, привітним», — написала про нього сусідка Ганна…
24 лютого 2022 року перед Миколою Цюриком не стояло питання, що робити — Микола Володимирович одразу ж прибув до бригади, того ж страшного дня обійняв посаду старшого стрільця і у складі механізованого батальйону вирушив на захист Київщини, дорогами якої вже сунули колони рашистів. 11 березня танкісти та піхотинці з Волині контратакували ворога у селі Наливайківка Бучанського району, знищивши кілька одиниць броньованої та колісної техніки загарбників та відкривши шлях до визволення селища Макарів. За спогадами однополчан, Микола Цюрик виявив у цьому бою виняткові мужність, героїзм, вольові якості. На жаль, наступна доба стала для безстрашного воїна останньою — відбиваючи атаку ворога, Микола Володимирович дістав смертельних поранень внаслідок шквального артилерійського обстрілу.
15 березня після панахиди у храмі Святого Миколая його з військовими почестями поховали на кладовищі рідного міста, на території району було оголошено триденну жалобу.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 264/2022 від 20 квітня 2022 року солдату Цюрику Миколі Володимировичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна Слава полеглим Героям!
Сергій Коваленко
