Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Цивільно-військове співробітництво (СІМІС) — перша структура створена у ЗСУ за стандартами країн НАТО, основними завданнями якої є організація цивільно-військової взаємодії з об’єктами цивільного середовища.
Насамперед це стосується взаємодії СІМІС із цивільним населенням та органами державної влади на шляхах пересування, місць дислокації, районів дій військ.
Що саме означають ці начебто, на перший погляд, прості та зрозумілі речі, пояснив начальник групи СІМІС одного з оперативно-тактичних угруповань наших військ, яке веде бойові дії на Луганщині та Донеччині, підполковник Роман Сегейда.
— Ведення бойових дій у високоурбанізованій місцевості вимагає від командирів враховувати багато додаткових факторів, у тому числі й настрої цивільного населення, — розпочинає розмову офіцер СІМІС. — Початок війни з росією у 2014 році чітко показав, що гібридна війна, зокрема із використанням впливу на цивільне середовище, є не менш важливою загрозою у поєднанні з класичною тактикою ведення бойових дій противником.
Підрозділи цивільно-військового співробітництва:
— створюють умови для виконання Збройними Силами України визначених завдань шляхом забезпечення підтримки з боку цивільного населення, місцевих органів влади, міжнародних урядових і неурядових організацій, а також релігійних та інших організацій і агенцій;
— організовують та координують надання допомоги цивільному населенню, яке постраждало в районах ведення воєнних (бойових дій), у рамках виконання Збройними Силами України завдань за призначенням з застосуванням відповідних інформаційних, правових, матеріальних та технічних ресурсів;
— беруть участь в інформаційних заходах щодо формування позитивного іміджу Збройних Сил України у суспільстві.
— Зараз ми маємо добре налагоджені зв’язки з місцевими органами влади, міжнародними урядовими й неурядовими організаціями, постійно працюємо з місцевим населенням, — зазначає Роман. — Це дає змогу прогнозувати можливу реакцію цивільного населення на дії військ, визначити негативні чинники та дозволяє командуванню вчасно вжити заходів щодо їх нейтралізації або значного зменшення.
Незважаючи на глобальні соціальні та гуманітарні проблеми, з якими зіткнулися місцеві, що пережили окупацію або вже повернулися до своїх домівок, настрої у регіоні суттєво відрізняються від тих, що були у 2014 році.
Хочу відкрити пляшку, і щоб бульбашки пішли…
— Представники СІМІС серед перших заходять у звільнені населені пункти. Також ми постійно відстежуємо гуманітарну та техногенну ситуацію у районах розташування та на маршрутах переміщення наших військ. Попри страждання та втрати, які випали на долю місцевого населення, більшість розуміє, що єдиний шлях усе змінити на краще — це наша перемога. Звертаючись по допомогу, люди просять елементарні речі — хліба, зарядити телефон, допомогти щось по господарству.., — розповідає командир групи СІМІС. — Нещодавно одна старенька запитала мене, чи ми українці, а почувши стверджувальну відповідь, попросила лише пляшку мінеральної води: «Хочу відкрити пляшку, і щоб бульбашки пішли…».
Окрема сторінка діяльності СІМІС — це пошук зниклих безвісти військовослужбовців і евакуація тіл полеглих побратимів до місць остаточного поховання.
— Один з напрямків нашої діяльності — це Гуманітарний проєкт Збройних Сил України «НА ЩИТІ». Його мета — щоб кожен захисник, що загинув, був ідентифікований та похований з почестями у себе на батьківщині. Раніше в АТО та ООС цим займалася окрема група цивільно-військового співробітництва, яка евакуювала тіла загиблих із району бойових дій до місць остаточного поховання. Наразі у зв’язку з інтенсивними бойовими діями це фізично неможливо, тож цей процес було оптимізовано, — розповідає військовий. — Тіло загиблого захисника силами медичних підрозділів бригади доправляється до визначеного командиром бригади пункту збору. Далі силами та засобами Гуманітарного проєкту Збройних Сил України «НА ЩИТІ» полеглі військовослужбовці перевозяться до визначених бюро судово-медичної експертизи, а звідти після проведення процедури ідентифікації та оформлення всіх необхідних документів тіло загиблого захисника вже транспортується до місця остаточного поховання.
Фото автора
