Військовослужбовці закріпилися в підвалі с. Олексіївка на Сумщині і весь цей час коригували вогонь та брали участь у знищенні окупантів. 5 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм,…
Бити ворога його ж зброєю, напевно, чи не найбільша втіха для українських захисників. Нерідко чуєш від воїнів, які обороняють один із найгарячіших напрямків на Донеччині, що вони повертають окупантам їхній же «ленд-ліз».
У танкістів одного зі штурмових підрозділів у строю декілька зразків трофейної військової техніки – танки Т-72 Б3 та Т-90.
– У перервах між боями ми проводимо технічне обслуговування машин, – розповідає Віктор, командир екіпажу. – Техніка завжди є техніка і полюбляє увагу і турботу. Тоді не підведе. Особливо в зимовий період, який вносить багато нюансів у експлуатацію. Ця 72-ка дісталась українцям у бою. Була підбита, росіяни покинули машину, а наші евакуювали її в тил та відремонтували на заводі. Відтоді вона з нами і добре воює з колишніми господарями.
Трофейна 72-ка відтоді, як стала до лав українського війська, має вже і власне ім’я – «Арей». Так на честь античного бога війни бойову машину «охрестив» її механік-водій. І зі слів командира екіпажу, воюючи на боці України, машина та її екіпаж встигли зробити багато славних справ.
– Нещодавно наш колега був удостоєний державної нагороди – ордена «За мужність» ІІІ ступеня, який йому вручав особисто Президент України під час візиту на Донеччину, – зазначає Віктор. – Ми цим фактом дуже пишаємось. Нас вже називають не інакше як «золотий екіпаж».
Інший «приручений» українськими танкістами броньований «звір» – Т-90.
– Щоправда, це не розпіарений російською пропагандою «прорив», а старіша модифікація, – говорить механік-водій Олександр. – Насправді це та ж сама Т-72 Б3, тільки більше «нафарширована». Є нічний візор, є власний генератор. Є навіть комплекс електронно-оптичного активного захисту від високоточної зброї «Штора». Він до нас потрапив влітку, після ремонту. Ну а подякувати за такий щирий подарунок треба сумським фермерам.
Зі слів танкіста, Т-90 став трофеєм «тракторних військ України». Коли «друга армія світу» переможно відступала з Сумщини, цей танк заглух без соляри. У її пошуках екіпаж окупантів безслідно розчинився в українському чорноземі силами бійців місцевої партизанки. А саму машину сумські фермери дбайливо відбуксирували в надійне місце і там заховали до слушного часу. Потім машину було передано представникам Сил оборони України.
– Працюємо ми на ньому добре. І піхоту прикриваємо, коли треба, і знищуємо різні цілі, які нам вкажуть аеророзвідники. Одним словом, наближаємо Перемогу. І росіяни однозначно програють, бо вони воюють кількістю і стрільбою «по площинах», а ми – точністю і влучністю! – зазначає танкіст
Фото та відео автора
Зі зміною погодних умов російський агресор посилив тиск одразу на кількох ділянках фронту.
Володимир Зеленський підписав указ про нагородження екіпажу 59-ї бригади Орденом «За мужність» ІІ ступеня.
44-річна мешканка селища Старовірівка вимагала $4500 від українського захисника, що перебував на лікуванні, за «сприяння» у знятті його з військового обліку.
Бійці батальйону безпілотних систем «Рубака» 77-ї аеромобільної Наддніпрянської бригади показали численні ураження ворожої піхоти.
Прикордонник бригади «Форпост» з позивним «Директор» майже рік провів на передових позиціях.
Катруся з позивним «Кіпіш» служить черговою на командному пункті у 20-й бригади безпілотних систем «К-2».
Медична сестра, фельдшер, військовослужбовець
від 50000 до 120000 грн
Ужгород
68 ОЄБр ім. Олекси Довбуша
Зовнішній пілот, оператор, безпілотних літальних апаратів
від 20000 до 50000 грн
Житомир
115 ОБр Сил ТрО
Навідник кулеметного відділення
від 21000 до 120000 грн
Червоноград
63 окремий батальйон 103 ОБр Сил ТрО
Військовослужбовці закріпилися в підвалі с. Олексіївка на Сумщині і весь цей час коригували вогонь та брали участь у знищенні окупантів. 5 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм,…