Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Нині вся країна потерпає від війни, але діти – найбільш вразливі. Маленькі українці гостро реагують не лише на власне напруження, спричинене стресом, а й на психоемоційний стан значимих дорослих – батьків, вчителів, близьких та друзів.
У кожного свої чинники стресу, особливо у час війни. Хтось страждає від постійних повітряних тривог і ракетних атак, хтось – від тривалої розлуки з батьками, поступово втрачаючи психоемоційний контакт із ними. Хтось зазнає травм чи стає свідком насильства, хтось втрачає маму чи тата на фронті. На всі ці події діти реагують по-різному, але найчастіше вони не можуть висловити те, що їх турбує.
Як батьки можуть допомогти дитині подолати негативні наслідки стресових обставин? Чи можна щось вдіяти? Так. Відповіді підготували спеціалісти Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України.
Збалансувати власний психоемоційний стан
Щоби допомогти дитині, надзвичайно важливо подбати про власну емоційну рівновагу. Почати треба з простих кроків: налагодити режим сну, пити достатньо рідини, гуляти пішки, робити ранкову зарядку тощо.
Знайдіть заняття чи хобі, які приносять вам задоволення, та неодмінно виділяйте час на них. Важливо також максимально позбавитися негативних думок та переживань: знайти для себе ресурси, які наповнюють енергією і приємними враженнями. Це можна зробити як самотужки, так і з психологом.
Виявляти особливу увагу та піклування про дитину
Дитина, яка переживає негативні наслідки сильного стресу, може почуватися відчуженою, страждати від самотності, безсилля і безпорадності. Для неї надзвичайно важливо отримувати особливу увагу та піклування з боку батьків. Варто частіше якісно проводити час разом: гуляти, грати у настільні ігри тощо. Важливо також частіше обіймати дитину, погладжувати її, робити жартівливі масажі, тримати за руки, підтримувати зоровий контакт, гратися у рухливі ігри на свіжому повітрі.
Говоріть дитині про те, як ви її любите і приймаєте такою, яка вона є, дізнайтеся, про що вона мріє, що її радує, щоби їй хотілося такого, що покращило би настрій тощо. Допоможіть дитині реалізувати її прагнення.
Налагодити позитивний близький контакт із дитиною та стосунки з нею, якщо вони зіпсовані
Дуже важливо відновити контакт та стосунки з дитиною, якщо вони порушені. Для цього можна робити речі, пов’язані із проявами особливої уваги та піклування. Проте можна ще зробити дещо. Наприклад, візьміть собі за правило кожного дня протягом 15 хвилин уважно вислуховувати дитину, давати їй можливість говорити про будь-що, не перебиваючи, не критикуючи, підтримуючи зоровий, тілесний контакт. Розпитайте дитину про те, що приносить їй задоволення і намагайтеся включатися у таку спільну діяльність: поговоріть із дитиною про те, що її засмучує, дратує, тривожить чи ображає у ваших стосунках, допоможіть їй відпустити ці негативні переживання. Кожного дня робіть щось, що порадує вашу дитину – приготуйте її улюблену страву, сходіть разом на цікавий мультфільм, прогуляйтеся в парку, пограйте у її улюблену гру.
Запропонувати дитині регулярно виконувати спеціальні вправи-антистрес
Вправи-антистрес – це спеціальні тілесні вправи. Фахівці рекомендують виконувати їх, коли дитина страждає від негативних наслідків стресу або для профілактики. Вони прості, але ефективними, і працюють таким чином, щоби допомогти нашому тілу впоратися зі стресом на рівні м’язової пам’яті. Крім того, ці вправи допомагають збалансувати психоемоційний стан.
Публікація підготовлена в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої Першою леді України Оленою Зеленською.
Підготувала Леся Меведенко
