До ініціативи наразі долучилися понад 100 військових частин Сил оборони України, які вже знищили понад 17 000 розвідувальних та ударних…
Військові капелани, військовослужбовці, які наразі боронять Харківщину, та харківські пластуни отримали Вифлеємський вогонь миру від Лесі Филимонової, очільниці київського осередку «Пласту». Жінка впродовж кількох місяців разом із побратимами у складі одного зі столичних батальйонів ТрО брала участь в обороні Києва, а потім і Харківщини.
– Для мене доставити Вифлеємський вогонь миру до Харкова стало особливою місією, тому що це місто разом з його чудовими жителями вкрало моє серце. Мені було дуже важливо привести сюди цей символ добра, любові і миру. Я сподіваюся, що це допоможе Харкову відновитися і він буде ще більш прекрасним, ніж до повномасштабного вторгнення росіян.
Далі Вифлеємський вогонь миру було передано в різні куточки Харківщини як символ світла і перемоги добра над злом.
За словами Лесі Филимонової, традиція передачі Вифлеємського вогню миру була започаткована австрійськими скаутами у 1986 році. Метою акції на той момент було – привернути увагу до людей, які вимушені зустрічати Різдво далеко від дому та родини, зокрема й до тих, хто перебуває поза домівкою через військову службу.
– У 1986 році австрійські пластуни вирішили доставити вогонь з Церкви Різдва Христова в Єрусалимі до Відня і поширити його в лампадах по церквах, лікарнях, притулках, у державні заклади, передати військовим… Згодом ця ідея надихнула скаутів інших країн і таким чином почала поширюватися світом. Тепер щороку напередодні Різдва представники австрійської скаутської організації відвідують Єрусалим, запалюють вогонь і везуть його до Відня. Там у храмі відбувається урочиста служба, на якій представники скаутських організацій інших країн переймають Вогонь та передають у свої країни з рук до рук, від серця до серця… Українська скаутська організація започаткувала цей звичай в нашій країні у 90-х роках минулого століття. Відтоді ми намагаємося передати вогонь до всіх міст і селищ України. І навіть війна не стала нам на заваді.
Фото автора
