Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Ватна аудиторія рашаTV полюбляє розмірковувати про «небувалу військову міць росії». І якщо міф про «непереможність» росармії було розвінчано в перші тижні повномасштабного вторгнення в Україну, то «космічна міць» ще залишалася останньою надією російського охлосу. Саме на цьому були основані пафосні заяви «про весь світ у радіоактивний попіл». Найбільш «упороті» ще продовжують мріяти про тотальний контроль над космічним простором і відмовляються вірити в реальність.
А реальність російського космічного сьогодення свідчить про те, що росія зараз на орбіті практично сліпа. Це підтверджує і чергове фіаско російського космічного «прориву».
15 жовтня цього року російське мінвбиства пафосно заявляло про запуск з космодрому Плесецьк супутника класу «Емка-3», який був запущений бойовими розрахунками космічних військ рф. Апарат вивела на орбіту легка ракета-носій «Ангара-1.2». Навіть показали кадри запуску та запевнили, що з кораблем «підтримується стійкий телеметричний зв’язок і його бортові системи працюють у штатному режимі. Для задоволення ватної аудиторії на супутнику навіть намалювали колорадську стрічку у вигляді літери Z та прапор росії. Про завдання супутника не повідомлялося, але фахівці впевнені, що він мав використовуватися для оптичної розвідки.
Проте не минуло й двох місяців, як апарат зійшов з орбіти та згорів. Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на вченого Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики в Кембриджі Джонатана Макдауелла. Наразі останки російської космічної «моці» лежать десь на океанському дні в районі Гуама.
Відновленню космічної присутності росії неабияк заважають ті самі «недіючі» санкції. Так, на думку незалежного аналітика у галузі радянських та російських космічних програм Барта Хендрікса, яку наводить «Радіо Свобода», російське відставання у космічній сфері було зумовлено ще попередніми обмежувальними заходами, запровадженими ще у 2014 році.
— Ці санкції пояснюють, чому багато запусків російських супутників так довго відкладаються, а російське військове орбітальне угруповання перебуває у зародковому стані, — вважає Барт Хендрікс.
