Так минулого тижня Президент України Володимир Зеленський пояснив призначення генерал-майора Євгенія Хмари тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони. Євгеній Хмара —…
Напередодні Дня Збройних Сил України близько 20 країни ЄС висунули понад 100 пропозицій щодо навчання українських військових у рамках нової навчальної Місії Євросоюзу EUMAM Ukraine. За словами Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, загальний бюджет Місії становить понад 100 млн євро, про що повідомляла АрміяInform. На тлі колективних зусиль країн-партнерів щодо посилення військових спроможностей Збройних Сил України позиція уряду Угорщини викликала обурення в дипломатичних колах. Чому одна з країн-членів ЄС та НАТО відмовилась тренувати українських військових, проаналізував наш спеціальний кореспондент.
Навчальну Місію Євросоюзу з військової допомоги на підтримку України у війні проти російського агресора EUMAM Ukraine було офіційно започатковано 17 жовтня цього року. Головною метою Місії є підвищення спроможностей ЗСУ в захисті територіальної цілісності й суверенітету України в межах міжнародно визнаних кордонів. Для цього EUMAM Ukraine наділена мандатом ЄС на проведення колективної, спеціалізованої та індивідуальної підготовки близько 15 000 військовослужбовців ЗСУ на території держав-членів Європейського Союзу.
Рада ЄС додатково схвалила надання допомоги протягом 24 місяців у рамках Європейського фонду миру (EPF) для посилення потенціалу ЗСУ у форматі Місії ЄС з військової допомоги загальним обсягом 16 мільйонів Євро. Цей допоміжний захід має фінансово забезпечити задоволення операційних потреб України в боєприпасах, військовому обладнанні, його транспортуванні, зберіганні та обслуговуванні тощо.
На тлі ескалації з боку російської федерації та відповідної військово-технічної допомоги Україні з боку цивілізованих країн світу Угорщина відмовилась тренувати українських військових на своїй території. Державний секретар угорського зовнішньополітичного відомства Тамаш Менцер пояснив офіційну позицію своєї країни: «У деяких європейських країнах відбувається навчання українських військових. В Угорщині не будуть. Ми кажемо цьому „ні“. Ми хочемо рухатися до миру, а не до війни». Речник МЗС України Олег Ніколенко відреагував на слова угорського дипломата порадою почати рухатися до миру із заклику до росії припинити війну.
— Судячи з такої кількості зустрічей з російськими представниками, нагода для такого кроку мала б вже знайтися, — написав український посадовець.
Нагадаємо, що від самого початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого цього року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово заявляв, що підтримка українського народу з боку Будапешта можлива лише в гуманітарному напрямку. На відміну від інших членів Вишеградської четвірки та Румунії, Угорщина заборонила перевезення військової допомоги Україні своєю територією. В обмін на непідтримання європейських санкцій проти країни-агресора угорський уряд отримав преференції щодо цін на природний газ із росії. Так, за домовленістю на саміті ЄС у Брюсселі наприкінці жовтня, на восьмому місяці широкомасштабної війни в центрі Європи, Угорщина отримала право не обмежувати ціну на російський газ за довгостроковими угодами з російським «Газпромом».
Економіка Угорщини, за неодноразовими заявами угорських високопосадовців, залежить від російських енергоносіїв на 85%. У липні поточного року влада Угорщини заявила про введення надзвичайної ситуації в енергетиці. Міністр закордонних справ Петер Сіярто в інтерв’ю CNN заявив, що Угорщина протягом наступних років не зможе знайти заміну російському газу та нафті, тому наполягатиме на виключенні її з нафтового ембарго ЄС.
Енергетична залежність від країни-агресора спонукала керівництво Угорщини до виявлення лояльності до рф на дипломатичному рівні та до розповсюдження на міжнародному рівні заяв, що містять російські наративи. Так, влітку поточного року, відразу після введення надзвичайної ситуації в угорської енергетиці, Віктор Орбан заявив про те, що Європейський Союз має змінити свою стратегію щодо російсько-української війни. На думку угорського прем’єр-міністра, санкції проти росії нібито не дали очікуваного результату, тому замість перемоги у війні потрібно переходити до мирних перемовин із кремлем.
— Необхідна нова стратегія, яка зосередиться на мирних перемовинах та формулюванні прийнятної мирної пропозиції замість перемоги у війні. Враховуючи те, що росія прагне гарантій своєї безпеки, цю війну можливо завершити лише мирними перемовинами між рф та Америкою, — заявив Орбан.
Така пропагандистська риторика керівництва Угорщини — країни-члена ЄС та НАТО — кроки на дипломатичному рівні зі спроб блокування допомоги Україні на міжнародному рівні, а також ухиляння від участі в економічному тиску на країну-агресора, безперечно викликала стурбованість інших членів ЄС та Альянсу. Для впливу на керівництво Угорщини Єврокомісія застосувала фінансові важелі, заблокувавши гроші з різних європейських фондів, зокрема з загальноєвропейського фонду постковідного відновлення. Наразі для отримання фінансової підтримки, якої його країна вкрай потребує з боку ЄС, Віктор Орбан має також провести реформи, що стосуються юстиції, ставлення до медіа, громадських організацій, меншин тощо. Нестача європейської фінансової підтримки здійснює суттєвий економічний вплив на економіку Угорщини з її величезним дефіцитом держбюджету, публічним боргом, який росте та загальною економічною кризою, що лише набирає обертів.
За даними речника міністра закордонних справ України Олега Ніколенка, вплив міжнародних санкцій на країну-агресора станом на листопад становив:
— падіння ВВП від 5,5 до 9%
— зменшення обсягів торгівлі товарами і послугами на 30-35 %
— скорочення експорту нафти до ЄС (до кінця року) на 90 %
— вихід майже 1000 іноземних компаній, які становили 40% ВВП рф
— неможливість імпортувати технології та комплектуючі
— стрімке скорочення виробництва
— знецінення ринку капіталу та інфляція на рівні 22%
Замість того, щоб переглянути внутрішню та зовнішню політику, угорське керівництво, ігноруючи відповідні заклики міжнародних партнерів та внутрішньої опозиції, продовжує свою хибну політику так званого енергетичного васала росії. У відповідь Будапешт почав використовувати своє право голосу в НАТО та ЄС як важіль впливу. Угорщина не лише заблокувала надання Україні затвердженої Євросоюзом допомоги на загальну суму у 18 мільярдів євро, але й досі не ратифікувала вступ до Північноатлантичного альянсу Швеції та Фінляндії. Послідовні деструктивні кроки уряду Орбана, як наслідок, послаблюють спроможності антипутінської коаліції та впливають на хід російсько-української війни. Відмова брати участь у навчанні українських військових на території Угорщини в рамках нової навчальної Місії Євросоюзу EUMAM Ukraine є яскравим прикладом відвертої проросійської політики, яку веде уряд Віктора Орбана, прикриваючись нібито «захистом національних інтересів».
Підсумовуючи аналіз причин деструктивної поведінки Угорщини як члена ЄС та НАТО стосовно своїх партнерів в контексті протистояння країні-терористу, можна зробити наступні висновки. Прихильність загальновизнаним демократичним цінностям, декларування готовності захищати права та свободи людини, які в публічному просторі поширювались угорськими високопосадовцями при зіткненні країни з економічними труднощами, на жаль, залишились лише красивими реляціями. Лише мужність українського народу, його Збройних Сил сьогодні захищає Європу від поневолення дикою рашистською ордою.
У той час, коли Україна захищає західну цивілізацію від середньовічного російського варварства, Угорщина продовжує живити економіку країни-терориста. Економічні санкції, застосовані ЄС проти Угорщини, мали на меті змінити парадигму її міжнародних стосунків із рф, натомість угорське керівництво вдалося до більш жорсткого шантажу через блокування військової допомоги Україні. Своїми діями Угорщина, як повноправний член НАТО та ЄС, продемонструвала керівництву цих потужних міжнародних організацій не лише зневагу та залежність від зовнішньої політики країни-агресора, а й слабкість їхніх позицій на східному фланзі.
Українська держава щодня виборює своє право стати повноправним членом ЄС та НАТО на полі битви, сплачуючи за це непомірно високу ціну, водночас Угорщина, яка використовує це право на користь росії.
Ілюстративне фото з відкритих джерел
