Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
У той час, коли мобілізовані російські окупанти зі зброєю тікають з бойових позицій «додому» або ламають собі кінцівки, щоб будь-якою ціною уникнути участі в бойових діях в Україні, аби лише вижити, наші військовослужбовці виявляють дива патріотизму та стійкості.
Отже, як зазначають військові лікарі та їхні цивільні колеги, навіть поранені українські захисники, які нині лікуються в медичних закладах Дніпра, гідно тримаються й намагаються якнайшвидше повернутися до своїх побратимів у бойові підрозділи. А медичні працівники лікарень продовжують рятувати їм життя та творять дива професійності в операційних: збирають по шматочках кінцівки, рятують військових від ампутацій, витягують з того світу, здавалося, самих безнадійних пацієнтів.
Так, днями до однієї із лікарень доправили солдата, який дістав у бою множинні поранення плеча, стегна і ушкодження кисті правої руки.
Лікарі розповідають, що першу допомогу чоловіку надали у військовому госпіталі. Військові медики зробили усе можливе, аби зберегти життя та кінцівки пораненому: наклали спиці, аби не посилити ушкодження. Далі була надія лише на лікарів спеціалізованої клініки в тилу.
— Воїн потрапив до нас у важкому стані, — кажуть медики. — Спочатку стабілізували стан пацієнта, а вже потім готували до операції. Майже три години досвідчені хірурги рятували руку, аби зберегти пальці. Також чоловік переніс операцію на стегні, куди встановили апарат зовнішньої фіксації.
Робота лікарів клініки у Дніпрі знов була бездоганною.
Поранений воїн уже відновлює сили та загоює рани. Попереду його чекає тривала реабілітація, але прогнози медиків втішні.
А сам захисник, попри важкі травми, вже запитує у лікарів, коли зможе повернутися на передову. Він впевнений, що саме там його місце.
Чарівників у білих халатах такий настрій пацієнтів ще більше надихає на боротьбу за їхнє здоров’я.
— Нині в кожного свій фронт і свій обов’язок, — зазначають медики.
