За своїм змістом вони різняться настільки гранично, що свідчать про два цілковито протилежні, абсолютно несумісні між собою світогляди. Українське «Ніколи знову!» постало…
Наша визвольна війна проти окупантів триває. Активне суспільство або воює в лавах сил оборони, або активно допомагає фронту, волонтерить. Тож зустріти волонтера на самому «передковому-передку» — не рідкість. Адже ці відчайдушні логісти, які здатні дістати будь-що, якщо це потрібно для війська, діставши це не барячись, відразу тягнуть затребуване в окопи.
Навіть у свій власний державний «табельний день». У Міжнародний день волонтера ми зустріли такий екіпаж на одній з ділянок оборони Бахмута. Класика — забитий під дах бусик і трійка відчайдухів-киян. Екіпаж не простий, а спортивний. Один з волонтерів, Ілля Шевляк, президент Спортивного комітету України. Після вторгнення рф спортивний функціонер приєднався до підрозділу тероборони, а також зайнявся допомогою фронту. Каже, що намагається підтримувати українських спортсменів, які в лавах військових підрозділів виконують бойові завдання на різних ділянках фронту. Сьогодні вони приїхали до бригади, в якій проходить службу шаховий амбасадор спорткомітету.
— Якби мій колега, який нині воїн, не нагадав мені про день волонтера, то я б певно сам і не згадав. Бо планів не змінюємо й у дорогу вирушили б у будь-якому разі. Воїнам потрібні різні речі, — говорить пан Ілля.
Піхотинці хутко беруться розвантажувати бус. У «меню» чимало корисного — засоби гігієни, теплі шапки тощо. До слова, шапка на фронті — річ розмінна. Загубити її дуже легко. Тож додаткова ніколи не завадить. А ще піхоті перепали каші швидкого приготування. До слова, теж дуже цінний продукт на «нулі». Особливо там, де не розведеш вогню для приготування страв. З такими концентратами легше — залив окропом і, фактично, маєш готову страву. Крім того, привезли гуму для армійських джипів та багато іншого.
Ну а «бонусом» — закрутки й декілька ящиків яблук від Валентини Іванівни, тещі одного з волонтерів. Ні, у війську нема проблем ані з фруктами, які видають зі складів, ані із соліннями, яких достатньо на продскладах. Один з воїнів, який допомагав розвантажити бус, підходить до ящика з червонобокими яблуками, бере одне, підносить до носа, втягує повітря.
— Пахнуть домом, у мене на дачі під Києвом такі самі ростуть, — говорить Костянтин, солдат-контрактник. — Волонтери мені привезли шматочок дому зараз…
Підставити плече, допомогти, забезпечити необхідним: у цих багатьох слів є один влучний синонім — волонтер. АрміяInform сьогодні приєднується до численних привітань, які прозвучать на адресу нашої «другої армії», яка допомагає воювати першій. Дякуємо за вашу невтомну енергію, небайдужість та незламний дух. Разом до Перемоги!
Фото та відео автора.
