Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Канада — багатокультурна, багатонаціональна країна, де українці посідають чільне місце на всіх рівнях. Саме українці утворили тут одну з найбільших діаспор у світі, ба більше — обіймають високі посади, впливають на ухвалення рішень і на розбудову цієї країни. З перших днів широкомасштабного вторгнення рф в Україну Канада відкрила свої двері тисячам українців і допомагає Україні здолати агресора. Як саме, говоримо в другій частині інтерв’ю з послом Канади в Україні, етнічною українкою — Ларисою Ґаладзою.
— Канада, як і Україна, є сусідньою країною до рф, точніше до її територій. Ясна річ, там зовсім інша історія, але чи відчуває Канада присутність росіян поблизу себе?
— Я скажу так: відчувається навпаки — відсутність. Бо це стосується Арктики, Арктичної Ради, співпраці. Ми працювали з росіянами щодо дослідження Арктики й тепер глибокий розрив у стосунках означає, що прогресу вже немає. Він обірвався. Дуже часто країни, навіть коли на найвищих дипломатичних рівнях мають якісь суперечки чи певні проблемні питання, вони все одно можуть працювати далі на практичних рівнях як експерти або аналітики. Бо вони розуміються як експерти, не як політики.
Але ми розуміємо, що навіть на таких технічних рівнях росія грає у свою політику, просуває свою політику. Не можна їм довіряти. І в тому проблема. І відновлення цих відносин на тих рівнях може бути відносно до тієї довіри, яка зможе існувати, яку вони вибудують. І це буде обережно, помаленьку з нашого боку. І це буде довго, я думаю. І тимчасом будемо робити, що можемо, але прогрес… уже перервано.
Мапа країн-членів та спостерігачів Арктичної Ради
— У Канаді третина населення — це українці. Яким чином Канада допомагає просувати питання українців у світі?
— Світ має зрозуміти, що ми надійний партнер, що через нас ви можете зрозуміти, хто це є українці і що те, що робить росія — це зло й жах. Наші дипломати по цілому світі працюють, просувають питання України. Ми маємо стратегію — всі знають, що говорити. Всі знають, які країни підтримують Україну, які стоять осторонь і котрі точно на боці росії.
І коли йдеться про резолюції в ООН, коли йдеться про резолюції в Женеві, то наші канадські дипломати старанно працюють, щоб підвищити рівень допомоги й підтримки не тільки для України, а й для тих усіх міжнародних норм стандартів і принципів, які забезпечують ціле людство.
— Дуже багато українців наразі виїхали до Канади через війну росії проти України. Зокрема й тому, що там одна з найбільших діаспор українців у світі. Яким чином влада Канади підтримує цих людей та які програми передбачені для тих, хто наразі там перебуває, і для тих, хто вирішить залишитися?
— Канада склала програму Canada Ukrainian authorisation for emergency travel (програму, що надає дозвіл на екстерні поїздки. — Ред.) з метою дати українцям можливість робити те, що їм найкраще, тобто мати вибір. Тобто передусім швидко поїхати, швидко отримати дозвіл поїхати до Канади, якщо вони цього хочуть. І відразу отримати дозвіл легально там працювати та проживати три роки.
Це зовсім нова програма. Ще ніколи не було такої програми для будь-якої нації, будь-якого населення чи громадян іншої країни. Ще однією важливою особливістю є те, що ми не говорили про цю програму як про refugee program, тобто програму для біженців. Бо ми маємо надію, що українці будуть прагнути повернутися додому. Їм потрібен захист, притулок на певний час і тоді вони зможуть повернутися додому. Але, як ви знаєте, Канада також є країною емігрантів.
Майже 400 тисяч емігрантів приїжджають на постійне проживання до Канади щороку. Тому ті українці, які тимчасово виїхали сюди, але тоді вирішили, що хочуть залишитися в Канаді, матимуть такі можливості. Також важливо, що за цією трирічною візою, яку вони отримують, українці можуть приїхати сюди один раз і перебувати тут, але й можуть з цією візою виїхати з Канади й повернутися назад, тобто як їм хочеться. Для тих, хто хоче залишитися на постійне проживання, є можливість подати заявку через програми для сталого проживання в Канаді.
Тобто є такі можливості, й надіємось, що з такими варіантами кожна українська родина, кожна сім’я, кожна людина зможе собі вибирати, що для них ліпше. За цією програмою, яка вже існує для тимчасового проживання в Канаді, в українців, які виїхали, рятуючись від війни, є соціальна підтримка впродовж перших кількох місяців. Серед наших соціальних послуг — безоплатна школа для дітей, доступ до медичної системи тощо. Ми надіємось, що українці, які перебувають у Канаді, почуваються як удома.
— Чому важливо знати англійську мову?
— Це важливо, щоб усі українці мали рівний доступ до тих ресурсів, які будуть для України. Я тепер бачу, до мене часто звертаються малі соціальні організації, у них є спроможності, але якщо вони англійською не спілкуються, то дуже важко отримати ті кошти, які їм потрібно, щоб щось зробити для України. Тому розвивати знання англійської мови — всім буде на користь. Але при цьому ніколи не забувати українську.
— Канада має багатокультурне населення, і українці, очевидно, з діаспори почуваються досить комфортно у вашій країні. А як канадці, й зокрема ви, хоч і є етнічною українкою, але все ж таки канадка, почуваєтеся в Україні?
— Мене цікавить, що всі канадці, навіть ті, хто не є етнічними українцями, почуваються в Україні як удома. Мені дуже цікаво спілкуватися з молодими людьми, які приїхали сюди працювати й залишилися, чи навіть з професійними людьми, які сюди приїхали й тут проживають багато років. Чому? Вони щось відчувають тут.
Я думаю, якщо ви подивитеся на історію українців у Канаді, вони приїхали працювати на наших степах, відкривати й розбудовувати Канаду. І вони дуже-дуже швидко перейшли на такі рішучі посади, як мери, як губернатори, як сенатори, як міністри. І це значить, що їхні ідеї про справедливість, про соціальний розвиток утілилися в наших законах і в нашому розумінні, що таке бути багатокультурною країною.
Прем’єр-міністр Канади П’єр Трюдо, Павло Юзик із дружиною Марією
Батько канадської політики багатокультурності — українець Павло Юзик. Він був сенатором. Це він у 70-х роках запропонував прем’єрові Трюдо цю концепцію, і це є тепер базовою навіть не політикою, а частиною нашої самоідентичності. Ця ідея вийшла з української голови. То я думаю, який ці люди мали вплив на закони, на політику, і тому ми почуваємося як удома в Україні. Тут все знайоме, все. Тут добро, солідарність, краса й навіть географія. Нові члени нашої команди коли приїхали, то казали, що мали враження, ніби через Канаду їхали. Тут такі самі ліси, такі самі дороги.
Мені часом досить цікаве й дивне таке порівняння нас, що ми не визначимося чи ми з ЄС, чи зі США, але маю сказати, що ми почуваємося вдома і з американцями, і з Європою. І дуже часто, коли європейці говорять, вони нас включають у своє число. Але я думаю, що Канада перебуває в досить цікавому місці — між Америкою і Європою, але найближчою душевно все-таки до України.
Фото Віталія Солоного, Arctic Portal
