Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2021…
Пропагандистські видання країни-агресора рф не втомлюються поширювати наратив про «звірства ЗСУ та СБУ», знущання з російських військовополонених та тортури. Нещодавно інтернет-видання Газета.ru розмістила «одкровення» звільненого з полону рашиста, котрий переконував, що два місяці його «тримали у підвалі неподалік Києва. Надвір не випускали, били струмом, кийком по голові, спині, руках, погрожували кастрацією».
Тема знущань ще більше стала роздмухуватися в медіа після того, як у соціальних мережах з’явилося відео, де українські бійці біля Макіївки буцімто навмисно розстрілюють групу російських вояків, що здалися в полон. Російська сторона очікувано звинуватила Україну в кривавій розправі над її беззбройними військовослужбовцями й порушенні Женевської конвенції 1949 року.
Зі свого боку правозахисники підкреслили, що задокументовані на відео бійці вважалися б полоненими лише після певних процесуальних дій – складання протоколів здачі в полон. Виконавчий директор Українського Гельсінського союзу з прав людини Олександр Павлюченко повідомив ютуб-каналу «Новости Донбасса», що «однозначно особа тільки тоді вважається військовополоненою, коли над нею повний контроль здійснюють ті, хто її взяв у полон».
— Полонені не можуть мати можливості вчиняти якісь силові дії та втікати. Ці особи, котрі, як вважається, були розстріляні під час цього інциденту — вони не були військовополоненими, — переконаний правозахисник.
Ба більше, на відео ролику бачимо, що один із цих росіян і не думав здаватися. «З окремих шматків відео про інцидент із російськими військовими на Луганщині можна зробити висновок, що, скориставшись інсценуванням здачі в полон, росіяни вчинили воєнний злочин — відкрили вогонь на ураження військових ЗСУ», — написав Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі.—У такому випадку особи з-поміж російських військовослужбовців не можуть вважатися військовополоненими, а є такими, що ведуть бій і вчиняють віроломство. Вогонь у відповідь не є воєнним злочином. Навпаки, ті, хто хочуть скористатися захистом міжнародного права для вбивства — повинні бути покараними.
Єдиною причиною загибелі російських військовослужбовців на території Україні, на його думку, є «злочинна політика російської федерації, яка розпочала необґрунтовану геноцидну війну проти українського народу».
У будь-якому випадку українська влада взялася за розслідування цієї події. Про це під час безпекового форуму в канадському Галіфаксі заявила віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина.
За словами заступника Міністра оборони України Ганни Маляр, у росії також активно створюють фейковий контент, спрямований на дискредитацію українських військових.
— Кремлівська влада продовжує спроби завдавати збитків репутації українським захисникам і захисницям через нібито неналежне поводження із військовополоненими. Час від часу з’являються фейкові або зрежисовані відео про нібито неправомірне поводження українців з військовополоненими, — зазначила вона під час під час брифінгу в Military Media Center.
Й дійсно, до російських військовополонених представники міжнародних організацій мають повний доступ, можуть перевірити, чи відповідає їхнє утримання нормам і стандартам.У середині минулого місяця такою можливістю скористалася група слідчих ООН, яка опитала 175 військовополонених армії рф. Натомість Голос Америки стверджує, що «росія не давала їм подібного доступу, тому вони провели опитування українських військовополонених після їхнього звільнення».
Президент України Володимир Зеленський під час онлайн-виступу на сесії ПАРЄ 15 жовтня відзначив, що Червоний Хрест не має доступу до полонених усі вісім років війни. Не змінилася ця ситуація і на початку зими…
Утім, 1 грудня під час зустрічі представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими і Керівником програм Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Феліпе Доносо було зазначено, що МКЧХ вдалося забезпечити передачу 1800 листів від українських військовополонених членам їхніх сімей і 1500 листів до місць їхнього утримання. Також організація проводить перемовини з росією про забезпечення теплим одягом військовополонених, які утримуються на території рф… Та чи достатньо цього?
Доказом людського ставлення до російських військовополонених є їхня можливість вільно спілкуватися із журналістами. Адміністрація пенітенціарних закладів тримає їх окремо від інших ув’язнених, дозволяє телефоном або відеозв’язком спілкуватися із рідними.
Чи бачили ви подібні записи із нашими полоненими? Навпаки, у мережі достатньо зйомок катувань окупантами наших громадян… і доволі вгодованих колишніх полонених армії країни-агресора, котрі розповідають російським ЗМІ про «знущання українських нацистів».
АрміяInform писала, що нещодавно Директорат інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України здійснив моніторинг та аналіз оприлюднених в інформаційному просторі нашої країни повідомлень про військовополонених і розробив проєкт Рекомендацій для комунікаційних підрозділів МО, Генерального штабу ЗСУ, інших складових Сил безпеки та оборони.
Їм не дозволяється «оприлюднювати фото та відео поранених російських військовополонених, кадри, на яких їх примушують співати Гімн України, вигукувати українські гасла, передавати вітання українським містам, підрозділам Сил оборони України.., персональні дані полонених, фото їхніх особистих документів».
На відміну від країни-агресора, Україна — правова держава й дотримується положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, від 12 серпня 1949 року. У її розділі «Полон» йдеться про те, що «жодні фізичні чи моральні тортури та жодні інші примусові заходи не можуть застосовуватися до військовополонених для отримання від них будь-яких відомостей. Військовополоненим, які відмовляться відповідати, не можна загрожувати, завдавати їм образ або будь-яких переслідувань чи обмежень».
У випадках, коли окремі українські військові підозрюються в порушенні цих правил, слідчі органи проводять розслідування й винні притягаються до відповідальності.
Натомість, за висновками Верховного комісара ООН з прав людини, у російських буцегарнях жорстоке поводження із військовополоненими має систематичний характер.
— На жаль, ми не маємо дзеркального ставлення до наших військовополонених з боку російської федерації. Це не дивно, бо нема чого чекати від кремлівської верхівки, яка з нелюдською ненажерливістю кидає на війну свій власний народ. Факт порушення з боку російської федерації ми фіксуємо і будемо робити все, щоб у правовому колі росія понесла відповідальність за свої дії, — запевнила Ганна Маляр.
Фото з мережі Інтернет
