Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
«Засоби масової інформації RT та Sputnik, фінансовані та керовані державою, є найважливішими елементами екосистеми російської дезінформації та пропаганди», — така характеристика російських ЗМІ за кордоном міститься у спеціальній доповіді Центру глобальної взаємодії (GEC) Державного департаменту США, оприлюдненій за місяць до початку повномасштабної війни росії проти України.
GEC визначив, що ці канали є «ключовими фінансованими та керованими державою глобальними рупорами в рамках цієї екосистеми, що використовують вигляд звичайних міжнародних ЗМІ для забезпечення дезінформаційної та пропагандистської підтримки зовнішньополітичних цілей Кремля».
Терористична війна проти України багатьом у світі відкрила очі на людожерський характер рф і згодом Європейський Союз у рамках шостого пакету санкцій відключив від кабельної, супутникової та інтернет-трансляції російські канали Rossiya24, TV center International, RTR Planeta. Sputnik та Russia Today. Раніше в ЄС були заборонені Sputnik та Russia Today.
Коли Захід запровадив санкції проти країни-агресорки й обмежив її пропагандистський вплив на свідомість своїх громадян, у росії замислилися, як поширити свою присутність в інформаційному полі інших країн. Нещодавно голова комісії ради федерації рф з інформаційної політики та взаємодії зі ЗМІ Олексій Пушков провів на цю тему круглий стіл, за який посадив чи не усіх топ-пропагандистів кремля. Про це повідомляє антиукраїнське видання Україна.ру.
— На конфлікт в Україні за межами західного світу дивляться зовсім інакше, ніж на Заході. Зокрема, говорять про те, що це ще один конфлікт, нав’язаний Заходом, у даному випадку — росії, — заявив один із головних теоретиків роспропаганди, що з березня цього року перебуває під санкціями ЄС.
Директор Інституту сходознавства РАН Алікбер Алікберов погодився, що потрібен розворот на схід й наголосив: «у навчальних програмах російських шкіл та вишів панує думка, що «ми — європейці»,.. але як країна ми чисто фізично не помістимося в межах Європи… нам час визнати, що ми євроазійці».
У своїх виступах учасники круглого столу нарікали на те, що російська сторона не надто активна в розгортанні своїх пропагандистських щупальців у ЗМІ, соцмережах, блогосфері Східної та Південно-східної Азії та Африки. Не забули й про пострадянські країни.
Не зміг утриматися від своєї порції посліду й глава спілки журналістів росії, ведучий українофобських шоу володимир соловйов. Він запевнив, що «і в Європі є проросійські регіони (наприклад, балканські країни), інформаційну роботу в яких необхідно посилити, а точніше, «треба повертатися».
Серед тих заходів, що мають на меті реалізувати російські пропагандисти: створення світової структури російських ЗМІ, відкриття багатомовних каналів, концентрація на соціальних мережах, проведення стажувань іноземних журналістів у росії, робота з популярними блогерами…
Слід зазначити, що попри свої скиглення про недостатність присутності у світовому медіапросторі, росіяни доволі агресивно воюють за можливість впливати на розум і душі закордонних споживачів інформації.
Днями в Єврокомісії критикували деяких супутникових провайдерів за «ганебну поведінку». Як пише американська медіа-організація Politico, «у боротьбі з російською пропагандою Європа стикається з неприємною перешкодою: власними супутниковими провайдерами. Два найбільші у світі провайдери супутникового зв’язку — французький Eutelsat і люксембурзька SES — транслюють російські канали з дезінформацією та ворожим контентом про війну в Україні в десятки мільйонів домівок у росії, Африці, Індії та на Близькому Сході».
Під час вересневої зустрічі із журналістами Президент України Володимир Зеленський подякував їм за перемогу в інформаційній війні та за «допомогу в об’єднанні Європи і всього світу».
Він зауважив, що в умовах повномасштабної агресії росії проти України не лише на фронті, а й в інформаційній сфері, що переповнена ворожою пропагандою, донести правду — досить складне завдання.
Схоже, нині не менш важливим бойовим завданням журналістів є перемога над рашистами в медіапросторі тих країн, котрі ті так наполегливо мріють заповнити своєю брехнею.
