Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
В арсеналі нашого війська не бракує різноманітних засобів боротьби з колісною та броньованою технікою противника — ПТРК різних видів та конфігурацій, але «Стугна-П» серед них — найкраща.
Принаймні, так стверджують воїни з якими кореспондентові АрміяInform удалося поспілкуватися на одній із ділянок фронту на бахмутському напрямку. Хлопці наголошують, що поважають доручений їм протитанковий комплекс. І це не лише через патріотизм, бо ж він вітчизняного виробництва. А й через надійність та влучність, з якою ракети «Стугни» мінусують ворожі цілі.
Бойовий розрахунок вітчизняного ПТРК дуже молодий — за віком обом воїнам-операторам ледве за двадцять. «Адмін» та «Таксист» — кияни.
— Коли у 2014 році розпочалося АТО, я ще був малий. Навчався в школі, і ми в класі малювали хлопцям листівки на фронт. Після випуску пішов на строкову. А за два місяці до повномасштабного вторгнення росіян уклав із ЗСУ контракт. Відтоді служу в одній з бойових бригад Сухопутних військ. І, відповідно, встиг побувати з побратимами майже на всіх гарячих напрямках, де ми давали загарбникам прикурити та палили їхню техніку, — розповідає «Адмін». — Коли в лютому росіяни заходили, вони були зухвалі. Напевно, не розуміли, що тут є чим їх зустріти. Зараз їхні танкові екіпажі значно обережніші. Зайвий раз бояться висунутись, працюють як артилерія із закритих позицій.
Одна з переваг «Стугни» — це можливість встановити ракету на станку в одному місці, а оператору з пультом можна віддалитися, аби не потрапити під ворожий вогонь. «Таксист» саме так і зробив: з валізкою-пультом зручно влаштувався на безпечній відстані.
— Звідси я можу бачити все в секторі, куди дивиться станок комплексу. Ну а захоплення та пуск цілі відпрацьований до автоматизму. Було багато практики: ворожі танки, бронетехніка, вантажівки та навіть гармати, — розповідає молодий воїн.
Додає, що можна працювати й по скупченню живої сили противника. Але це у випадку, якщо в одному місці збирається чимала група ворожих «юнітів».
— Мені нравиться, як воно горить. Як усі бігають, суєтяться, — цитує «Таксист» популярний мем від «Полтавського палія».
До слова, «Таксист», який прийшов воювати по мобілізації, після війни повертатися до своєї цивільної професії водія не планує. Каже, що бути оператором протитанкового комплексу йому сподобалося більше, ніж працювати в таксі.
Фото та відео автора.
