У 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка чекають на готових повернутися після СЗЧ і гарантують справедливе людяне відношення. Про це розповів…
Тим часом на росії повернули кріпацтво. Главпахан іркутської області на росії дохідливо пояснив мамкам могилізованого м’яса, що їхні синочки по факту є хатніми тваринками, а він — їхній хазяїн. Хоче — з маслом з’їсть, хоче — кине на кулемет, хоче — ремонт собі на дачі зробить. За словами ігоря кобзєва, мобілізовані росіяни не належать їхнім сім’ям, вони віднині належать державі-терористу.
Під час промови на зустрічі із зали не пролунало жодного заперечення, адже російські раби принципово нездатні виступити проти власного хазяїна. Покліпав оченятами, сумні кріпаки розбрелися по землянках, чекати нових наказів. А якщо в рудиментарних органах черепної порожнини в когось на мить могли з’явитись сумніви, то вони неодмінно зникнуть під час щоденної терапії пропагандою з телевізора, де соловйов та скабєєва розповідають про дуту велич росії, яку вони досі вважають справжньою країною.
Ось такі реалії сучасних рабських виміратів, які колись називались росією: поки голі, босі, замерзаючі кредитні раби розлітаються на шмаття з іржавою зброєю в українських степах, ждулі за тисячі кілометрів чекають на сім мільйонів дерев’яних «гробових» та папірець на стіну, яким вони мають і будуть пишатись. Ось такий він «русскій мір». Не вистачає тільки дзвоника в носі.
Фото з російських ЗМІ
