Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Військові країн НАТО називають Збройні Сили України «Армією МакГайвера», — повідомляє The New York Times в опублікованій наприкінці листопада статті «США і НАТО намагаються озброїти Україну і поповнити власні арсенали». Це визначення закріпилось серед західних військових з легкої руки колишнього головнокомандувача збройних сил США у Європі Фредеріка Бенджаміна Годжеса.
«Люди використовують метафору МакГайвера», — ці слова тризіркового генерала у відставці The New York Times навела ще наприкінці серпня у статті «Зброя „від МакГайвера“ в арсеналі України». Відтоді це порівняння набуло надзвичайного поширення у західних ЗМІ, ставши загальнозрозумілим загальником для опису дій українських військових. Медійники використовували навіть похідні від прізвища «МакГайвер» словотвори на кшталт MacGyvered або MacGyvering, які можна перекласти як «макгайверований» і «макгайверування».
«Українські бійці „макгайверують“ і використовують „макгайверовану“ зброю, вдаючись до „макгайверових“ прийомчиків». Західному читачеві, старшому за 40 років, немає потреби пояснювати, що мається на увазі в цьому вислові. Річ у тому, що підхоплене журналістами та військовими порівняння Бена Годжеса є відсилкою до надзвичайно популярного у другій половині 1980-х — на початку 1990-х років у США телесеріалу «МакГайвер». Натомість на наших теренах цей телепродукт відомий значно менше, тому українцям варто пояснити, що саме мають на увазі натівські військові, стверджуючи що ЗСУ — це «Армія МакГайвера».
Сюжет телесеріалу в жанрі пригодницького бойовика обертається довкола пригод головного героя Ангуса МакГайвера, секретного агента Департаменту Зовнішніх Служб (Department of External Services, скорочено DXS) — вигаданого державного агентства США. Він має наукову фізичну освіту, а також бойовий військовий досвід — воював у В’єтнамі в Силах спеціального призначення Армії США, де був технічним спеціалістом зі знешкодження вибухонебезпечних предметів. Свою освіту, уміння та навички МакГайвер успішно використовує в численних скрутних ситуаціях, до яких він раз-по-раз потрапляє завдяки вигадливості сценаристів серіалу.
Головна зброя МакГайвера — це швейцарський армійський ніж та клейка стрічка, а насамперед — глибокі різнобічні знання і надзвичайна кмітливість, які дозволяють йому якнайефективніше використати наявні підручні засоби задля досягнення бажаного результату. За сім сезонів серіалу, які виходили впродовж 1985-1992 років, герой, здається, скористався всім, чим лише можна — від курячих яєць, сигарет і фольги з обгортки жуйки до уламків супутника, зіпсованої ракетниці й рицарського обладунку. Він знешкоджував ракету «земля-повітря» звичайною канцелярською скріпкою, майстрував «бомбу» з вогнегасника і створював «торпеду» зі звичайної труби. В одній із серій для того, щоб зрушити велику сталеву балку, що загороджує йому шлях, МакГайвер використовує гідравлічний тиск у пожежному рукаві, а в іншій використовує яєчний білок для того, щоб залатати дірку в радіаторі автівки — і так до нескінченності.
Отже, вирішити проблему в стилі МакГайвера — це знайти просте дієве вирішення проблеми, виходячи з наявних ресурсів. Говорячи про ЗСУ як «армію МакГайвера», західні ЗМІ мають на увазі продемонстровані українськими військовими надзвичайну кмітливість, необмежену здатність генерувати ідеї та неймовірні вміння створювати ефективні саморобні пристрої для ведення бойових дій чи застосовувати зброю в абсолютно неочікуваний спосіб.
Утім, здається, мається на увазі не лише це. Головну роль у серіалі зіграв яскравий харизматичний актор Ричард Дін Андерсон, який спромігся зробити свого персонажа чутливим і людяним, не схильним до надмірного насильства. Він вдається до використання вогнепальної зброї лише у крайньому разі, віддаючи перевагу безкровному вирішенню проблем усюди, де це лише можливо. Водночас МакГайвер завжди твердо йде до мети, не відступаючи перед жорстокими ворогами та незважаючи на несприятливі обставини.
На тлі жорстких і навіть жорстоких героїв бойовиків 1980-х такий інтелігентний і водночас міцний головний герой був справжньою білою вороною, що дуже приваблювало глядача. Тож, порівнюючи українських військових з МакГайвером, за ними визнають також і ці позитивні риси персонажа Ричарда Діна Андерсона. Так само, як і він, бійці ЗСУ змушені вдаватися до сили і застосовувати зброю лише тому, що їх змушує до цього ворог, який не лишає їм іншого вибору.
Такий позитивний образ українських військових — високоосвічених, винахідливих і ефективних у виконанні завдань й водночас гуманних, не схильних до невиправданого насильства, поза будь-яким сумнівом, сприяє підтримці України у США і країнах ЄС. Судячи з кількості згадок у англомовному середовищі, порівняння Бена Годжеса виявилось напрочуд вдалим, й українські військові дедалі активніше асоціюються на Заході з привабливим телегероєм Ангусом МакГайвером.
Як ілюстрації використано кадри телесеріалу «МакГайвер»
