Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Не минає й доби, аби з районів активних бойових дій уздовж всієї лінії фронту та прикордонних з рф районів ми не отримували повідомлення про свідоме руйнування рашистами інфраструктури українських населених пунктів. Це відбувається не лише на тимчасово окупованих ними територіях, але й під час завдавання окупантами артилерійських та ракетних ударів. Вони руйнують усе, до чого тільки можуть дотягнутися.
Утім, багато хто сприймає це як прояв імпотентності армії окупанта. Мовляв, через неможливість подолати оборону українських захисників, ворог завдає ударів по мирному населенню та інфраструктурі населених пунктів.
Однак ница жорстокість до міст та містян — далеко не нова тактика в діях країни-терориста. Пригадаймо дві їхні загарбницькі кампанії в Чечні, де вони повністю зруйнували столицю вільної Ічкерії — Грозний. Або ж дії російського окупаційного корпусу в підтримці сирійського диктатора Башара Асада. Повне руйнування старовинного міста Алеппо — злочин, який бачила вся світова спільнота.
Ця тактика має чітке термінологічне визначення — урбіцид. Дослівно означає «знищення міста», а ширше — «насильство щодо міст». Уперше цей термін введено у вжиток ще в 60-х роках минулого століття одним із письменників-фантастів. Але за цей період під час військових конфліктів на планеті ніхто не вдавався до практичної і планомірної реалізації цього сценарію, окрім рф!
Від початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року рф перейшла від прихованих форм урбіциду до проявів украй жорстких, антилюдських та разючих за масштабом руйнувань. Ми бачили приклади Маріуполя, Харкова, Ірпеня, Бучі тощо. Нині це повторюється в Бахмутсько-Авдіївській агломерації. Зокрема, лише за найближчі декілька діб ворог здійснив удари по Слов’янську, Краматорську, Часовому Яру, Торецьку тощо. Місто Бахмут перебуває під вогнем ворожої артилерії постійно, ризикуючи перетворитися на донецький Алеппо. Мужність наших воїнів, ефективна робота міських служб, рятувальників, медиків та громадянського суспільства допомагають долати значну частину негативних наслідків цього терору.
Рашисти мають досить чітко визначену мету — зруйнувати українське місто, як специфічний спосіб організації співжиття, здійснити економічне ослаблення та депопуляцію, позбавити українців місць, що визначають ідентичність та національну пам’ять тощо.
Російська армія здійснює руйнування українських міст одночасно з лінгвоцидом, примусовим вивезенням дітей, культурним геноцидом та іншими задокументованими проявами геноциду щодо українців.
Завдання нашого суспільства зараз не лише встояти під натиском ворога, але й у майбутніх трибуналах щодо воєнних злочинів рф чітко артикулювати кожен випадок урбіциду на українській території.
Фото Донецької ОВА
