Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Оприлюднення 20 листопада 1917 року Третього Універсалу Української Центральної Ради, яким було проголошено Українську Народну Республіку, стало надзвичайно важливою подією громадсько-політичного життя України доби Перших визвольних змагань. Тисячами вітань і схвальних відгуків зреагувало суспільство на постання української національної держави.
У тогочасній пресі можна навизбирувати чимало публікацій про те, наскільки позитивним було сприйняття Третього Універсалу українцями. Чимало з них надходили зі сходу та півдня України, засвідчуючи підтримку Центральної Ради громадами, органами місцевого самоврядування, політичними, громадськими, культурними та професійними організаціями. Погляньмо лишень на кілька яскравих прикладів з тих регіонів, які сучасна російська пропаганда намагається показати суто російськими, позбавленими будь-якої суттєвої української присутності.
Рішуче на підтримку Третього Універсалу висловилась Залізнянська сільська громада Бахмутського повіту, який належав до тогочасної Катеринославської губернії. На загальних зборах мешканці села Залізне (нині Бахмутський район Донецької області) твердо заявили, що визнають єдиними законними органами влади в Україні Центральну Раду та Генеральний Секретаріат, проголошення Української Народної Республіки «виражає всю волю Українського Народу — Селян, Робітників, Вояків». Одночасно збори рішуче засудили спроби територіального поділу України і приєднання її частин до росії.
За визнання Центральної Ради і на підтримку Третього Універсалу виступила також міська дума Юзівки — сучасного Донецька. Таким чином депутати-гласні цього органу місцевого самоврядування засвідчили приналежність міста до Української Народної Республіки.
Не менш промовистими були й голоси тогочасної Херсонщини, представники якої визнали «революційно-демократичний уряд в особі Генерального Секретаріату і революційний парламент — Українську Центральну Раду», а Третій Універсал історичної ваги документом, який «своїм політичним і соціальним змістом дає повну волю всій революційній демократії України єдиним фронтом стати за переведення великих реформ». Вони ухвалили «вітати проголошення Української Демократичної Республіки і визнати Центральну Раду революційним центром об’єднання для демократії всієї української республіки в зазначених Третім Універсалом межах».
Підтримували Третій Універсал і місцеві громади тогочасної Херсонщини. Так, до тогочасної Херсонської губернії належало село Глодоси — центр Глодоської волості Єлисаветградського повіту (нині центр Глодоської сільської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області). Заслухавши документ, громада села «винесла постанову послати привітання Центральній Раді як законному й найвищому органу влади в нашому краю, який зможе цілком забезпечити права працюючого люду».
Як бачимо, українські сили сходу та півдня захоплено вітали Третій Універсал, визнавали Центральну Раду та Генеральний Секретаріат єдиними законними органами влади в Україні, й рішуче протестували проти спроб територіального поділу українських земель, обстоюючи цілісність української держави.Всупереч брехливим твердженням сучасних російських пропагандистів, мешканці цих частин України переконливо довели свою українськість понад століття тому і так само впевнено роблять це і нині.
