Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Роман — старший сержант, командир відділення ПЗРК однієї із зенітних ракетних бригад повітряного командування «Південь». Non progredi est regredi — крилатий вираз та життєвий девіз Романа, що означає: стояти на місці — значить деградувати. Обов’язок сержанта ЗСУ — рухатись вперед і не зупинятись на досягнутому, інакше ти станеш просто формою з личками на погоні.
Його шлях у Збройних Силах України почався з призову на строкову військову службу, яку чоловік проходив в одному з навчальних центрів у 2017 році. На початку кар’єри Роман мав хибні уявлення про військо. Але ілюзії розвіялися, коли він втягнувся в процес військової підготовки і почав отримувати задоволення від навчання.
Тож далі чоловік вирішив підписати контракт та продовжити службу в тому ж навчальному центрі, опановуючи обов’язки сержанта. Це вимагало тісної взаємодії з особовим складом: Роман став інструктором взводу й, окрім того, деякий час виконував обов’язки начальника курсу військово-тактичної підготовки.
— Цікаво було за час служби бути в ролі викладача. Мені приємно було працювати з колективом, хоча спочатку трохи соромився виступати перед публікою, — ділиться старший сержант.
На той час, маючи неабиякі знання та вміння, чоловік прагнув захищати Батьківщину, але командування вирішило, що такий кадр буде ціннішим не на передовій. Адже Роман навчав та готував бійців для виконання бойових завдань у районах АТО/ООС. Не обійшлося й без поїздок у регіони, де кипіла війна, хоча і в ролі інструктора.
Бойовий фах сержанта пов’язаний із протиповітряною обороною, тож після завершення першого контракту воїн підписав новий та став служити в зенітній ракетній бригаді повітряного командування «Південь». З новими обов’язками розширився і горизонт його професійних можливостей.
На думку Романа, запорукою розвитку підлеглих є взірцевий особистий приклад, адже наші вояки готові піти навіть у пекло за лідером, який надихає на звитяги, і неважливо — сержант це чи генерал. Тому, як тільки траплялась нагода, чоловік нею користувався. За час служби старший сержант проходив курси лідерства, курси підготовки сержантів, обмінювався досвідом із британськими партнерами, підвищував кваліфікацію при ХНУПС тощо.
— Бути сержантом означає бути зразком. Торік до Дня сержанта відбувся челендж «Слідуй за мною, роби як я», де ми бігли крос дистанцією 10 кілометрів. Я вважаю, що це дуже доречне гасло для сержантів у цілому. Ти повинен давати бійцям приклад, починаючи зі свого зовнішнього вигляду, закінчуючи поведінкою. Для цього треба постійно рухатись вперед. Удосконалювати себе в бойовій підготовці, фізичному вихованні, роботі та взагалі у всіх сферах. Зростати не лише як воїн, а й як особистість, — впевнено говорить Роман.
Усі здобуті знання та досвід знадобились старшому сержанту 24 лютого: хороший лідер не має права розгубитись у критичній обстановці. З перших днів війни підрозділ старшого сержанта був у бойовій готовності.
— Спочатку ми несли бойове чергування з протиповітряної оборони, після чого створили мобільну групу та висунулись в інший регіон України, де відбувались більш активні бойові дії, — згадує Роман.
Основним бойовим завданням відділення старшого сержанта було прикриття своїх підрозділів та підрозділів сил оборони: відпрацювання по повітряних цілях, що приносило свої плоди у вигляді збитих ворожих безпілотників, постійне спостереження за повітряним та наземним простором, патрулювання вдень та вночі.
— Сержант повинен орієнтуватися в усіх сферах військової діяльності: знати озброєння всіх видів та родів військ, розумітись у принципах забезпечення зв’язку, а також виконувати завдання інженерного забезпечення підрозділів. Крім того, завжди вміти згуртувати команду. Сержант — це універсальний воїн від а до я, а ще й наставник для підлеглих, — підсумовує боєць.
Мотивації в підрозділі Романа через край, як говорить воїн, у його побратимів очі запальні, а руки готові до бою, адже ми на своїй землі і винищимо ворога без будь-яких вагань.
