Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Зі сторінок кремлівських пропагандистських ресурсів не сходить тема «часткової мобілізації». Точніше, тема з проблемами навколо неї. Час від часу в них з’являються ось такі повідомлення:
«Новосибірські мобілізовані опинилися на лінії зіткнення в Україні. Тепер деякі з них написали рапорти про відмову виконувати накази через недостатню підготовку і просять перевести їх у тилові частини».
«Мобілізованих жителів Томської області відправили на передову під час спецоперації, розповіли їхні близькі. Вони могли опинитися під Сватовим, з деякими вже втрачено зв’язок. Тепер дружини та матері намагаються домогтися від влади правди».
Частина «чмобіків» із Новосибірська майже без підготовки опинилася на передовій. 30-річний сибіряк був мобілізований 26 вересня, а 20 жовтня його відправили серед перших ешелонів із Новосибірська на захід. «Їх посадили на потяг, сказали, що вони їдуть готуватися далі. 27 жовтня вони приїхали в один із населених пунктів, нічим не займалися там. Згодом їм видали бронежилети та каски і начебто мали повезти далі. Увечері 1 листопада він мені ще дзвонив, казав, що не знає, що буде далі», — розповіла жінка одному з видань.
За 10 діб після того «чмобік» зміг додзвонитися дружині та повідомив, що «їх одразу привезли на передову, під обстріл». «Артилерія працювала безперервно. Спали в занедбаному будинку. Їжі-води не було. Жодного командира не було. Вони не знали, що робити далі. Згодом він та його товариші написали рапорт, що не можуть продовжувати службу. Вони віддали зброю і їх відвезли в безпечне місце», — розповіла журналістам дружина.
«За весь час, доки він був на території військового училища, їх звозили три чи чотири рази на стрільбище в Кольцово, а потім у жовтні їх зібрали, завантажили в ешелони і повезли на захід, — ділиться своєю історією ще одна дружина «чмобіка». — Коли перший ешелон з нашого вокзалу вирушав, губернатор їм казав: «Хлопці, ви їдете на перепідготовку, подальше бойове злагодження». Наші поїхали з посмішкою».
Мабуть, то була чи не остання посмішка «чмобіка», тому що після того він зміг зв’язатися із дружиною лише 12 листопада. «Розповів, що їх відвезли на якийсь нульовий пункт в лісі і жодного злагодження не було. Потім їх забрали на передову. І тут він починає ридати. Каже, що їх тягали скрізь, вони сховалися в будиночку під обстрілами, під «Градами». Повідомив, що стрибали тільки від снарядів, а далі знову ридає: «Ми без боєприпасів, ми голодні та змерзлі».
Схожа ситуація із «чмобіками» з Томської області. Родичка мобілізованого асинівським військкоматом на ім’я Наталя попросила допомоги в губернатора через його телеграм-канал, бо до міністерства оборони «не додзвонитися», а гаряча лінія в місцевому військкоматі теж не відповідає.
За розповіддю Наталії одному з видань, до військової прокуратури у результаті звернулися «багато матерів та дружин». «Там сказали, що взяли скарги на розгляд. У військкоматі, на запит — вони зникли безвісти. Чоловік казав, що був прикріплений до 55-ї мотострілецької бригади і разом із товаришами по службі жив у лісі. Зараз із ним немає зв’язку».
«Він розповідав, що їх повезли до зони бойових дій з автоматами та гранатами, висадили в поле та сказали рухатися в якомусь напрямку. Потім почався обстріл, хто міг, той вийшов. Ми не можемо з дівчатами ні від кого добитися, де вони рахуються, в якій бригаді», — наголошує жінка.
Як зазначає сибірське видання, дружин «чмобіків», які подали скарги, відтепер називають «пачкою укроботів». Але кількість тих, хто складає зброю і відмовляється воювати в Україні, з кожним днем збільшується…
