Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У Києві відбувся круглий стіл «Війна в Чорному морі: геополітичні та стратегічні імперативи», організований Інститутом зовнішньополітичних досліджень. Учасники заходу проаналізували об’єктивну інформацію про оперативну обстановку на Чорному морі, зробили висновки й пропозиції щодо бойових дій в акваторії Чорного моря, морських операцій, зокрема дій морської піхоти, берегових служб, а також окреслили перспективи.
Історія розвитку флоту в Чорному морі нагадує, що саме тут застосовувались різні військові ноу-хау. Нині Україна використовує таке ноу-хау, як асиметричні стратегії, наприклад, діючи за допомогою морських дронів.
— Саме асиметричні стратегії заводять противника в такий глухий кут, коли він не передбачає й не розуміє, яким атакам може піддатися. І ми бачимо по операціях, які проводяться за допомогою надводних дронів, по атаці на головну базу чорноморського флоту, який ефект це справляє, — зазначив директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, доктор політичних наук Григорій Перепелиця.
Під час круглого столу експерти проаналізували, як вдається Україні, яка практично не має флоту, успішно протистояти чорноморському флоту рф шляхом застосування асиметричної стратегії ВМС ЗС України в бойових діях проти окупантів.
— Використання надводних дронів і повітряних дронів вирішує багато питань, але акцентування уваги на береговій компоненті розвитку Військово-Морських Сил залежить від берегової лінії, контрольованої на закритому морському театрі, який являє собою Чорне море. Адже за рахунок захоплення Криму та Херсонської області росія збільшила свою берегову лінію у Чорному морі від 500 до 1500 км, — зазначив Григорій Перепелиця.
На думку експерта, навіть розміщення зенітних ракетних комплексів в Одеській та Херсонській областях не вирішить усього комплексу завдань, що стоять перед ВМС ЗС України. З іншого боку, є певні вимоги до розвитку військо-морських сил, а саме — флот має бути збалансований.
За словами Григорія Перепелиці, «москітний флот», на який сьогодні робить ставку Україна, не вирішує тих завдань, які вирішують Військово-Морські Сили, крім того, він дуже вразливий і майже не захищений від ракетних ударів.
З огляду на оперативну обстановку в Чорному морі експерти також окреслили своє бачення майбутнього українського флоту. Зокрема викладач кафедри Військово-Морських Сил Національного університету оборони України Сергій Соколюк зазначив:
— Мають бути представлені всі роди Військово-Морських Сил. Безумовно, не великими крейсерами, максимум — це корвет океанської зони. Нам потрібні співрозмірні кораблі — кораблі та катери різного класу, судна забезпечення, підводні човни, сучасна морська авіація, а також морська піхота, яка добре себе зарекомендувала на полях битв із ворогом. Така компонента, як берегові ракетно-артилерійські війська, також будуть надалі розвиватися як складова Військово-Морських Сил.
