Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Безпека в сучасному розумінні охоплює не лише силовий вимір, а й енергетику, клімат та гібридні загрози. За умов повномасштабного російського вторгнення в Україну всі ці поняття стали актуальними для забезпечення миру в Європі. Під час 2-го Українського Центральноєвропейського форуму аналітики та високопосадовці обговорили регіональне безпекове співробітництво на тлі новітніх загроз.
Північноатлантичний альянс як основна військово-політична організація, яка забезпечує безпеку та оборону в Євроатлантиці, після 24 лютого укріпила свій східний фланг. Як наслідок — утворення та зміцнення багатонаціональних бойових груп у Польщі, Естонії, Латвії, Литві, Болгарії, Румунії, Угорщині та Словаччині.
Водночас Центральна Європа згуртувалася задля надання Україні військової допомоги, щоб ми мали змогу захистити свою незалежність.
Заступниця генерального секретаря НАТО з публічної дипломатії Кармен Ромеро на форумі розповіла про роль Альянсу в підтриманні безпеки в Центральній Європі. «НАТО надало безпрецедентну військову, гуманітарну, фінансову підтримку Україні. російське вторгнення зруйнувало мир у Європі».
НАТО нині адаптується до нових геополітичних умов, де майже все стало зброєю: клімат, енергетика, інформація. Ці питання були прописані в Стратегічній концепції Альянсу, затвердженій на саміті в Мадриді в червні.
«Зараз Альянс має три головні завдання: ядерне стримування та оборона; управління кризами; співпраця з партнерами, які поділяють наші цінності», — підкреслила Ромеро.
Якщо брати суто Центральну Європу, то лише зусиль країн регіону буде недостатньо, аби забезпечити безпеку України та Європи. Таку тезу висловила віцепрезидентка аналітичного центру GLOBSEC Альона Кудзько під час свого виступу на форумі. Кудзько сказала, що «варто залучати партнерів із Західної Європи, зокрема через Європейський фонд миру. Безпека України — це наша безпека».
Так само Кудзько нагадала, що «уряди змінюються, і це не означає, що підтримка України триватиме на тому рівні, що є зараз. Через це має бути додатковий тиск на політиків через громадську думку».
Європейський фонд миру — фінансовий інструмент ЄС задля підтримання світової безпеки, створений у березні 2021 року. 28 лютого 2022 року було виділено 2 мільярди 820 мільйонів євро для постачання військового обладнання ЗСУ та окремо 180 мільйонів для підтримки української армії.
Директорка Австрійського інституту європейської політики та безпеки Веліна Тчакарова окреслила сучасну геополітичну ситуацію у світі.
«Основні зусилля щодо змін у сфері безпеки йдуть від суспільства. Це ми могли побачити за процесом вступу Швеції та Фінляндії в НАТО», — наголосила Тчакарова.
Після Другої світової війни та окупації союзниками Австрія закріпила свій нейтральний статус. Водночас, за словами Тчакарової, «Австрія виділила 17 мільярдів євро в рамках спільної європейської політики безпеки та оборони. Нейтралітет це більше про військовий аспект».
«Ми в ситуації, коли Україна виграє цю війну. Також необхідно відвернути замороження війни», — наголосила Тчакарова. Зрозуміло, що Україна не піде ні на які поступки росії, продовживши звільняти свої території від російських окупантів. І це чудово розуміють колеги з Центральної Європи.
Не варто забувати про зв’язок між росією та Китаєм — те, що, на думку Тчакарової, часто забувають у Європі. «Події 24 лютого 2022 року посилили суперництво між США та Китаєм та розпочали некінетичну (з використанням кіберпростору та дезінформації. — Ред.) війну проти нас (Заходу. — Ред.)».
Сфера, яка ще фізично поєднує росію з Європою — це енергетика. Саме відмова країн Євросоюзу від російських енергоресурсів є складним, але необхідним процесом задля зменшення використання кремлем енергії як зброї (Північний потік – 1, 2, Турецький та Балканський потоки).
Директор програми європейських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Михайло Драпак підкреслив, що «нині триває розірвання енергетичних зв’язків Європи з росією. Було накладено енергетичні санкції, зокрема в 6-му пакеті ЄС. російське вугілля перебуває під санкціями».
Як розповів Драпак, «якщо раніше російська частка в загальному імпорті газу до Європи була 40 %, то тепер складає 7,5% за рахунок зменшення поставок з боку рф та відмові більшості країн ЄС купувати газ у кремля».
Нагадаємо, що у 2019 році Євросоюз проголосив амбітну мету — стати першим нейтрально кліматичним континентом до 2050 року. Це означає більшу увагу до відновлювальних джерел енергії (вітряки, сонячні батареї). Тобто ми можемо відійти від однієї крайнощі (викопна енергетика) та отримати іншу (відновлювальна енергетика).
Хоча відновлювальні джерела енергії в Україні майже повністю були знищені внаслідок бойових дій на Півдні (Запорізька, Херсонська області). Тому відновлення ВДЕ буде вже інвестуванням у модернізацію економіки України.
Експерти під час обговорення теми майбутнього ВДЕ в Україні наголосили, що ключовим завданням є забезпечити ринкові механізми. Тим паче, що енергетична система має бути різноманітною, тобто не залежати від одного типу енергії.
Провідний менеджер програм «Форум Енергії» Мацей Занєвич розповів, що в Польщі будують ядерну електростанцію вже 50 років. І одним із рішень поточної енергетичної кризи, викликаної повномасштабним російським вторгненням в Україну, може бути поєднання ВДЕ та ядерної енергетики.
Ексміністр енергетики Румунії Разван Ніколеску спрогнозував, що «Україна може стати місцем, де буде вироблятися деяке обладнання для ВДЕ. Все через залежність від китайської техніки. Ми маємо вчитися в минулого», — резюмував Ніколеску.
2-й Український Центральноєвропейський форум було організовано Радою зовнішньої політики «Українська призма» за сприяння Представництва ЄС в Україні та підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Фото Юлії Стельмах
