Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
Ще на початку травня начальник ГУР МОУ генерал-майор Кирило Буданов в одному з інтерв’ю розповів, що в результаті неминучої Перемоги України є два варіанти, як для росії закінчиться ця війна: «Перший — поділ росії на три й більше частин. І другий — відносне збереження територіальної цілісності рф за зміни керівництва країни. В останньому випадку новий керівник скаже, що рф ні до чого в усіх цих процесах, це був хворий диктатор. У цьому разі росія віддасть усі окуповані нею території — від островів Японії до Кенігсберга (нинішній Калінінград), що належав Німеччині».
Зараз же дедалі активніше обговорюють перший варіант, адже що довше триває війна в Україні, то більш примарні шанси зберегти росію в тому вигляді, якою вона була до 2014 року. Крах імперії видається неминучим, тож у багатьох корінних народів рф різко зростає воля до самоврядування та самовизначення. Підсилює ці прагнення нещодавнє визнання Верховною Радою України Чеченської Республіки Ічкерія окупованою територією та підготовка до відкриття в Україні дипломатичного представництва Ічкерії.
читайте також:
26 жовтня в Калмикії члени Конгресу ойрат-калмицького народу склали та підписали Декларацію «Про державну незалежність Республіки Калмикія». Серед авторів та підписантів — ексдиректор Центру розвитку калмицької мови Арсланг Санджієв, лідер регіонального відділення партії «Яблуко» Батир Боромангнаєв, етномовні та політичні активісти Володимир Довданов, Еренцен Доляєв, Альберт Шарапов та інші.
Текст документа спирається на іншу декларацію, ухвалену Верховною Радою Калмицької АРСР у 1990 році. Тоді депутати проголосили суверенітет демократичної та правової калмицької держави, ґрунтуючись на праві народів на самовизначення.
На думку авторів декларації 2022 року, принципи, закладені першою декларацією в період розпаду СРСР, не були реалізовані на практиці через саботаж першого президента республіки Кірсана Ілюмжінова та тиск москви, що особливо посилився з початком правління володимира путіна. Тому нинішню регіональну владу активісти вважають нелегітимною та окупаційною. Рішучість і сміливість лідерів ойратської нації, які виборюють незалежність своєї Батьківщини від російської імперії, заслуговують не тільки на максимальну увагу всього світу, а й на всіляку підтримку, оскільки цей прецедент вкрай важливий для всіх майбутніх держав постросійського простору.
Незалежна та Вільна Ойратська Республіка (Калмикія) це один із чотирьох головних (територіальних) ключів до мирного та контрольованого демонтажу терористичної імперії, що називається росією.
Калмикія — це ключ до півдня нинішньої росії. Після неї як ланцюгова реакція будуть проголошені незалежна Черкесія, Кубань, Ногайська Республіка Астрахань, Осетія, Кумикія (Дагестан), Дон, Інгушетія і, звісно ж, звільнена від окупації незалежна Ічкерія.
Три інші ключі для демонтажу кремлівської імперії, керованої божевільними військовими злочинцями, це:
− Інгрія з центром у Санкт-Петербурзі (ключ від півночі та заходу рф). Після проголошення незалежності в Пітері буде звільнена Карелія, Кенігсберг, Смаландія (що може з часом об’єднатися з вільною білоруссю), Псков, Новгород, Біармія (з центром в Архангельську), Тверська Республіка, Лапландія (Мурманськ) й Комі.
− Башкортостан (ключ до Ідель-Уралу). Після відновлення незалежності держави з центром в Уфі свою самостійність швидко повернуть Татарстан, Ерзянь Мастор і Мокшень Мастор (Мордовія), Чувашія, Марій Ел, Удмуртія.
− І головний ключ, точніше цвях у кришку гробу імперії — незалежна й вільна Уральська Республіка, адже Урал — це ключ до деколонізації сходу нинішньої рф. Після набуття незалежності Єкатеринбургу слідом підуть Сполучені Штати Сибіру (Об’єднаних Держав Сибіру), Тихоокеанська Федерація (зі столицею в Хабаровську), Республіка Тюмень-Югра, а також незалежні Бурятія, Якутія-Саха й Тува.
Власне, це лише один із варіантів розвитку подій, який прогнозує організація «Форум вільних народів росії». У ньому невизначеною лишається доля Московії та областей, що межують з Україною. Вочевидь, вони мають бути назавжди демілітаризовані та позбавлені імперських наративів. Адже тільки повний демонтаж імперії зла зможе принести тривалий мир на наш континент.
