Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Пам’ятаєте, кого на початку широкомасштабної війни російська армія мала намір перемогти протягом кількох днів? Нечисленні загони неонацистів, які полонили братський український народ…
24 лютого представник кремля дмитрій пєсков заявив, що те, в чому бере участь російська армія в Україні, це не війна і не окупація, а спеціальна операція: «В ідеалі потрібно звільнити Україну, зачистити її від нацистів. Від пронацистськи налаштованих людей та ідеології». Демонструючи добрі наміри кремлівської влади, пєсков запевняв журналістів, що зміна українського уряду — «це питання вибору українського народу».
Коли ж у боях із Збройними Силами України «друга армія світу» зазнала перших поразок й, зробивши «жест доброї волі», відступила з-під Києва, Чернігова, Сум, покинула острів Зміїний, московити знайшли таке пояснення своїм воєнним невдачам. «На жах, на жаль, й до спільного нашого мовчазного подиву значна частина України, українського народу… виявилася охопленою цим безумством нацизму» (маргарита симоньян). Ба більше, виявилося, що Збройні Сили України стали однією з найсильніших і могутніх армій в Європі. Це визнав ще у квітні в ефірі пропагандистської програми «Вечер с владимиром соловьевым» російський військовий кореспондент й пропагандист Олександр Сладков.
Звичайно, перші поразки росії провладні ЗМІ пояснили тим, що в Україні обороняється 700-тисячна армія, крім регулярної армії, створено територіальну оборону й, звичайно, тим, що ЗСУ керують америкоси.
Після наступного «розумного стратегічного відступу» — тобто втечі з-під Харкова й Лимана, звільнення нашими воїнами багатьох населених пунктів області, пропагандистка маргарита симоньян «просвітила» російських громадян іншою новиною: «Ми ж не з Україною там воюємо, ну це очевидно… нам же очевидно, що Україну як таку, ну приблизно справді одним мізинцем можна було б давно… (роздавити) І шапками можна було б закидати давно, якби це була просто Україна. Але ж ми ведемо цю спеціальну військову операцію одні! Нам хтось допомагає?.. Якщо ми воюємо з НАТО, то, мабуть, уже треба воювати як із НАТО?»
Пройшло ще трохи часу і ворог у росії став ще жахливішим — сам Сатана… У недавньому звіті Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що російська військово-політична верхівка зараз намагається риторично пов’язати війну росії в Україні з релігійними концепціями. Аби утихомирити міжетнічні та міжрелігійні конфлікти, що стали усе частіше траплятися серед частково мобілізованих російських християн та мусульман, об’єднати їх у боротьбі зі Збройними Силами України, ідеологи рашизму вигадали новий наратив. Вони намагаються втлумачити в голови адептів зомбоящика, що усі українці — це «фанатики», котрі прагнуть відмовитися від цінностей російської православної церкви, ісламу та іудаїзму й служать сатані.
Аналітики цитують кадирова, котрий на своєму Telegram-каналі закликав до джихаду проти українського «сатанізму»: «Я недарма використовую слово „сатанізм“. Справді, там на Заході проти росії відкрито діє сатанізм… Джихад… Знищувати цих шайтанів, де б вони не перебували і як би добре не ховалися».
Цю риторику активно підхопили російські пропагандистські ЗМІ. У випуску програми «Вечер с владимиром соловьевым» топовий кремлівський пропагандист із притаманним наголосом заявив, що в скрепній росії протистоїть «зло у чистому вигляді — те, що путін у георгієвській залі назвав сатанізмом».
Утім, якщо проаналізувати вислови самих скрепних росіян, не виникає жодного сумніву, що їхніми вустами мовить сам диявол: «Відповідь росії буде миттєвою і приведе вас до таких наслідків, з якими ви у своїй історії ще не стикалися» (володимир путін), «Для них усіх там миттєво настане судний день — дуже швидкий і важкий» (дмитро медвєдєв), «росія — єдина країна у світі, яка реально здатна перетворити США в радіоактивний попіл» (дмитро кісільов), «Треба стерти з лиця землі міста, щоб було видно горизонт» (рамзан кадиров), «Топити треба таких (українських дітей. — Авт.) прямо у Тисині (антон красовський)…
Та, що там вислови! Воєнні злочини країни-терориста свідчать про її нелюдську сатанинську сутність.
Політик, дипломат, науковець Роман Безсмертний у коментарі АрміяInform висловив думку, що окультизм і распутінізм дуже близькі російському істеблішменту.
— Якщо взяти історію російської імперії, радянського союзу, подібні речі, що мали назву «сатанізм» і, власне, «боротьба» із ним, завжди виникали у катастрофічних ситуаціях для кремля, — вважає Роман Петрович. — І це, — лише свідчення того, що корабель тоне.
З огляду на те, що ворог у російської армії постійно видозмінюється, можна припустити, що невдовзі тоталітарний ватажок своїми темниками визначить головним завданням так званої спеціальної військової операції протистояння міжгалактичним силам зла, що зосередилися в Україні. Дочекаємося…
