У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Попри те, що триває російсько-українська війна, питання відновлення регіонів України від російської окупації є дуже важливим питанням сьогодення. Україні надають істотну допомогу міжнародні партнери для того, щоб спільними зусиллями здійснити модернізацію зруйнованих російськими окупантами українських територій. У Києві відбулася конференція «Відновлення та розвиток регіонів України: спільне бачення», де було презентовано проєкти мап для реконструкції на регіональному рівні.
Співорганізаторами події виступили Міністерство розвитку громад та територій України, проєкт USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія», Програма розвитку ООН в Україні, Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні та Агентство ефективних рішень.
Відновлення України з подальшим залученням іноземних інвестицій для модернізації регіонів є серед основних питань, над яким працюють на різних рівнях. Водночас триває напрацювання спільних проєктів центральної влади, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства разом з міжнародними партнерами.
Заступник міністра розвитку громад та територій України Іван Лукеря розповів про основні підходи міністерства щодо відновлення. На його думку, мова йде про середньо— та довгострокову перспективу. Акцент на відбудову, модернізацію та реконструкцію.
Попри щоденні обстріли та атаки, Мінрегіонів розробило бачення, як буде відбуватися відновлення українських територій, та його часові рамки. Іван Лукеря навів наступну класифікацію за строками:
- Під час воєнного стану;
- Невідкладне відновлення одразу позакінченню воєнних дій (1-2 роки);
- Довгостроковий план до10 років.
Усі регіони було поділено на макрозони залежно від специфіки:
- Фронтир (Луганська, Донецька, Запорізька, Харківська, Миколаївська, Херсонська області);
- Опорні регіони (Дніпропетровська, Полтавська, Кіровоградська, Одеська, Черкаська, Вінницька області);
- Деокуповані (Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська області);
- Тилові (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненька, Закарпатська, Чернівецька, Хмельницька, Тернопільська).
Щодо оцінок збитків від російської окупації то про точні цифри, зараз важко говорити. Наразі є дані звіту Rapid Damage and Needs Assessment (Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення) станом на 1 червня. За період від 24 лютого до 1 червня шкода складає 97 мільярдів доларів, а втрати — 252 мільярди доларів.
Як підкреслив Іван Лукеря, значну частину втрат складає фізичне знищення інфраструктури та житла. Нині потреби для відновлення зруйнованих чи пошкоджених об’єктів складають 349 мільярдів доларів. З яких — 105 мільярдів це короткострокова перспектива (36 місяців), а 244 мільярди — довгострокова (18 місяців — 10 років).
Керівниця Інституту Київської школи економіки (КШЕ) Наталія Шаповал розповіла про особливості формування оцінки збитків від російської агресії. Вона сказала, що, окрім КШЕ, над цим працює «ще 17 аналітичних центрів».
«Кожного місяця якість даних стає кращою. Критично необхідно, щоб росія за все заплатила. Співпраця з військовими адміністраціями та органами місцевої влади є надважливою. Ще будуть затверджені методики оцінки втрат, а вся ця робота має вестися разом із громадами», — наголосила Наталія Шаповал.
Власне, дані про збитки, а точніше їхня точність, є запорукою подальших інвестицій з боку міжнародних партнерів та підтримки на рівні центральної та місцевої влади. І створення єдиної національної бази даних щодо регіонального розвитку у цифровому форматі мало бути реалізоване ще минулого року. Але широкомасштабне вторгнення рф внесло свої зміни.
Заступник Міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку Олександр Дудченко якраз і розповів про те, як зараз дані переводяться в онлайн-формат.
«Впровадження електронних сервісів у регіональну політику планувалося ще минулого року. Спочатку було декілька модулів у рамках регіональної програми до 2027 року. 1-й модуль ці стратегії мав зробити інтерактивними», — сказав Олександр Дудченко.
Насамперед хотіли мати онлайн-дані про певні соціально-економічні показники, наприклад, рівень безробіття. І потім вже, маючи інформацію, працювати з міжнародними партнерами.
Переведення інформації в онлайн також потребує ресурсів, зокрема і фінансових. Але це дасть змогу покращити розподіл обов’язків людей в громадах. «Багато говорили про якість даних. Треба ще поговорити про вартість. Зараз важливо зробити інтегрованість всіх рішень та зняти навантаження з працівників на місцях».
Основне питання, яке й обговорювалося під час конференції, полягало в тому, як об’єднати різні дані на одній карті. Мінрегіонів реалізує проєкт геоінформаційної системи (ГІС) за підтримки Програми розвитку ООН, USAID ВзаємоДія та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні. Там буде зібрано в одному місці оцінки збитків від російської агресії, а також управління процесом відбудови на місцях. Водночас це дасть змогу моделювати розвиток громад із подальшим моніторингом.
ГІС експерт Програми розвитку ООН в Україні Садіг Ель Амін окреслив особливості картографування територій, які були окуповані російськими військами.
«Основна робота зосереджена навколо збору і аналізу 3-вимірних супутникових знімків від UNOSAT (Центр супутників ООН). Саме знімки з дрона високої якості 55 населених пунктів Київської області», — сказав Амін.
Згодом за погодженням з Мінрегіонів було розширено географію і тепер є 2 етапи:
1) Київська, Сумська, Чернігівська, Житомирська, Харківська області (6-8 місяців);
2) Херсонська, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська області (залежить від доступу).
«На самих світлинах є не лише зображення, але й відбиток об’єкта, який потім вноситься в систему ГІС. Карта потім буде у вільному доступі для всіх», — підкреслив Амін. Але зараз, з питань безпеки, доступ до даних є лише в офіційних осіб.
А на самій карті позначено всі об’єкти, а не лише ті, що були зруйновані чи пошкоджені. Всі дані порівнюються з інформацією від органів місцевого самоврядування та передаються вже до Мінрегіону.
Своїм досвідом в оцифруванні даних збитків від російських окупантів поділився міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич. Сам мер є сертифікованим Microsoft спеціалістом.
Олександр Сєнкевич розповів про особливості внесення даних щодо пошкоджених від російських обстрілів міст. «Є різні рівні внесення інформації: поліція, люди, які постраждали, представники військової адміністрації. Маємо Гугл-таблицю про пошкодження для зручності».
Нині населення Миколаєва зменшилося вдвічі через обстріли міста російськими окупантами. «З 486 тисяч осіб залишилося близько 220 тисяч», — сказав Сєнкевич.
Миколаїв став одним із перших 4 міст, які мають вже свою ГІС.
«ГІС буде інтегрована у державну систему. Разом з урядом Данії будемо працювати над нашим генпланом», — резюмував Олександр Сєнкевич.
