Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
Завдяки їм люди дізнаються страшну правду про війну. Журналісти, оператори, фотографи… Вони міцно тримають інформаційний фронт боротьби з російським агресором, розповідаючи світовій спільноті про численні військові злочини, які скоєні рашистськими окупантами, та концентруючи свою увагу на людях, трагічних подіях і героїчних вчинках захисників України. І ось тепер самі медійники опинилися в центрі уваги, ставши героями фотовиставки, що днями відкрилася в Міському саду Одеси.
Виставка була організована за підтримки Українського ПЕН, Інституту Масової Інформації, Центру прав людини ZMINA, Національного музею Революції Гідності, Львівського Медіафоруму, Премії імені Георгія Ґонґадзе, Одеської міської ради та присвячена працівникам медіасфери, які загинули та постраждали внаслідок широкомасштабної російської агресії.
За статистичними даними, наведеними організаторами заходу, під час широкомасштабної війни росії проти України загинуло 40 українських і закордонних журналістів. Вісім із них пішли з життя безпосередньо під час виконання професійних обов’язків, а ще 32 стали жертвами обстрілів, катувань або полягли на полі бою, несучи службу у складі Сил оборони України.
Окрім цього, сумна статистика свідчить й про те, що через розв’язану росією криваву збройну агресію щонайменше чотирнадцять медійників були поранені та стільки ж зникли безвісти.
Загалом кожний виставковий стенд пронизаний як емоціями, душевними переживаннями, болем за Україну та її втратами, так і любов’ю до рідної землі, яку передають людям бійці інформаційного фронту.
З мікрофоном, відео- та фотокамерою, зі зброєю в руках вони відображені на тлі палаючих і зруйнованих будинків, у бліндажах, окопах та у повсякденному мирному житті. А поруч зі світлинами журналістів — їхній словесний портрет: етапи професійної діяльності та обставини загибелі, полону, переслідування або поранення.
На превеликий жаль, 40 з них уже ніколи не розповідатимуть та не фіксуватимуть жахливу правду про війну, про людей, явища й події, що змінюють світ, і роблять нас мужнішими, сильнішими та добрішими. А в фокусі їхньої уваги вже ніколи не буде імпульсу життя. Життя, яке вони так любили, з його щасливими й сумними миттєвостями.
Щодо термінів проведення фотовиставки, то вона триватиме до 24 листопада. І впродовж цього часу кожний охочий матиме змогу зупинитися біля цих унікальних виставкових стендів, відкрити для себе щось нове, замислитися та подумки віддячити тим, хто ціною власного життя й здоров’я захищав і захищає світ, розповідаючи про жахливі російські злочини проти України та людства.
Фото автора
