Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Сьогодні відзначається Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй. 77 років тому було ратифіковано Статут ООН, яка створювалася задля унеможливлення воєн у світі та співпраці між країнами й народами. Нині найбільший виклик міжнародній безпеці — агресивні дії росії проти України, дестабілізація кремлем ситуації на Близькому Сході й в Африці та втручання рф у внутрішні справи іноземних держав. Спробуймо розібратися, як ООН впливає на мирне врегулювання російсько-української війни та покарання агресора за його злочини.
Для початку нагадаємо, в яких умовах створювалася ООН. Тривала Друга світова війна й союзники по антигітлерівській коаліції вже обмірковували, яким буде повоєнний світ. США та Велика Британія пропонували, щоб нова організація врахувала прорахунки своєї попередниці — Ліги Націй. Остання була нездатна відвернути від катастрофи війни міжнародного масштабу, спричиненої прагненням нацистської Німеччини, фашистської Італії та мілітаристської Японії зруйнувати світовий порядок, створений у 1919 році у Версалі.
Іншими словами, в ООН отримали розвиток ідеї самовизначення націй та свободи судноплавства як основи співіснування держав. Друга світова війна з новоутвореним ООН сприяла перетворенню світу імперій у світ націй. Ідея колоніального домінування Заходу відходила в минуле.
Саме Організація Об’єднаних Націй стала платформою для антиколоніальних діячів Африки, Азії та Карибського басейну. Розпад колоніальних імперій і створення незалежних держав були серед головних питань, які розглядалися в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку в 1960-1980-х роках.
Але нині світ має справу з незавершеністю процесу розпаду російського імперського проєкту. Вся річ у тому, що після 1991 року рф незаконно посіла місце радянського союзу як постійного члена Ради Безпеки ООН. До числа останніх належать Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Франція, Китайська Народна Республіка та російська федерація.
Питання щодо нелегітимного перебування росії в Радбезі неодноразово підіймалося постійним представником України в ООН Сергієм Кислицею. Але досі ще країна-агресор може накладати вето на рішення, які вирішують долю всього світу.
І взагалі, тема реформування Організації виникла не сьогодні й не минулого року. Починаючи з 1990-х років, ряд країн Глобального Півдня, наприклад Індія, Бразилія, Південна Африка, пропонують розширити кількість країн-членів Радбезу. Це пов’язано зі зростанням впливу цих держав у світовій політиці.
Проте якщо поглянути, а які саме проблеми вирішує наразі ООН, то це гуманітарна допомога та зміни клімату. І за умов російсько-української війни обидва аспекти є надважливими для нашої держави.
Надання Україні підтримки для внутрішньо переміщених осіб, а також техніки для українських силових органів і посередництво в підписанні «зернової угоди», яка частково відновила український експорт із чорноморських портів. У вищезгаданих процесах вагому роль відіграли саме органи ООН, включаючи генсека Антоніу Гутерреша.
Щодо змін клімату, необхідно розуміти, що це теж є чинником нашої з вами безпеки. Танення льодовиків в Арктиці чи посухи в Африці посилюють геополітичне суперництво у світі. Будучи зацікавленою стороною в адаптації до змін клімату, ООН відіграє ключову роль у цих питаннях, аби убезпечити нас від найгіршого сценарію.
Тим паче, що російські окупанти вчиняють також і злочини проти довкілля, зокрема знищуючи відновлювальні джерела енергії на Півдні України.
А з 6 по 18 листопада в Єгипті відбудеться щорічна конференція ООН з питань змін клімату (COP27). Там також буде урядова делегація з України, яка відстоюватиме наші інтереси на міжнародному рівні.
Не забуваймо, що російська агресія проти України почалася у 2014 році з окупації Криму. Досі щороку приймаються дві резолюції на засіданні Генасамблеї ООН: одна про порушення прав людини в Криму, а інша про російську мілітаризацію півострова. Тим паче, що українські правозахисники гідно відстоюють інтереси нашої країни, щоб була відновлена справедливість, а російський агресор покараний за порушення міжнародного права.
Якщо підсумувати, то ООН залишається важливим майданчиком для врегулювання конфліктів у світі, одним з яких, на жаль, є російсько-українська війна. Причому з різних питань, зокрема деокупації українських територій та засудження рф за маніпуляції порядком денним, змін клімату та екозлочинів.
