Фельдшер за освітою, який до широкомасштабного вторгнення рф працював у Кривому Розі на шахті. Йому 34 роки, за плечима вже…
В Офісі Президента повідомляють, що росія може активно атакувати Україну іранськими дронами-камікадзе ще протягом наступних двох-трьох місяців. За даними нашої розвідки й розвідок західних партнерів, рф придбала їх щонайменше 2400 одиниць. Утім, вже на даний момент ЗСУ навчилися їх нищити й збивають більшість запущених камікадзе. Але й це в осяжному майбутньому — не межа…
Збиття дронів — «задоволення» не з дешевих
Українці перебувають в люті від ударів дронів-камікадзе та готові їх збивати навіть з особистої мисливської зброї. МВС навіть довелося закликати населення країни залишити винищення дронів фахівцям. Позаяк — непрофесійно збитий не в тому місці камікадзе все одно вибухне не в повітрі, а вже на землі. Наслідки такого можуть бути трагічними.
Але наразі й у ЗСУ мають у боротьбі з іранськими БПЛА певні матеріальні проблеми. Річ у тім, що їхнє знищення обходиться Україні дорожче, ніж рф їхня закупівля й запуски. Адже вартість одного іранського дрона варіюється від 20 до 50 тисяч доларів. Україна ж використовує для відбиття атак широкий спектр озброєння — від винищувачів Міг—29 і до армійських сил ППО. А це неможливо порівняти із вказаними вище фінансовими витратами.
Тому нині наші фахівці розглядають нові й недорогі, але ефективніші варіанти боротьби з безпілотниками. Наразі пропонується створити ешелоновані антидронні системи оборони з прицілом на майбутнє — оскільки росія може отримати більш досконалі та швидкісні іранські БПЛА-каміказде Arash-2.
Ресурси й засоби ешелонованої оборони
Першим елементом системи протидії дронам пропонується створення постів візуального, радіоелектронного та аудіозвукового виявлення БПЛА. Їх завданням має бути фіксація БПЛА і передача даних бойовим підрозділам. Другим ешелоном повинні бути мобільні групи вогневого ураження, третім — стаціонарні пости вогневого ураження.
Ударні антидронні групи можуть мати на озброєнні:
- Чергові вертольоти типу Мі-24П;
- зенітні установки ЗПУ-4 на базі шасі або причепа (перебувають на зберіганні в ЗСУ);
- зенітні установки ЗУ-23-2 на базі шасі або причепа (перебувають на озброєнні);
- зенітно-артилерійські комплекси С-60 з АЗП-57 (зберігаються в запасах ЗСУ);
- самохідні зенітні установки ЗСУ 23-4 «Шилка» та іноземні СЗУ;
- самохідний зенітно-ракетний комплекс 2К22 «Тунгуска» (на озброєнні ЗСУ);
- самохідні зенітні установки ЗСУ-57-2 (на зберіганні);
Отже, можна за допомогою достатньо старої зброї, в достатку представленої на військових складах, звести на нуль ефект від безпілотників. Важливо, що це буде значно дешевше, ніж нинішні методи боротьби — коли на перехоплення БПЛА підіймають винищувачі та б’ють по іранських «мопедах» дорогими ракетами.
«Постом» виявлення камікадзе може стати кожен
Мінусами цих дронів є невисока швидкість за досить великих габаритів. Розмах крил «шахіда» 2,5 метра, а довжина — 3,5 метра. Плюс — апарат видає гучний звук, що дзижчить, добре чутний на землі. Це схоже на звук роботи двигуна мопеда, через що їх так і прозвали в народі. Наближення «мопеда» можуть чути на відстані понад 10 кілометрів. Ще один його недолік — невелика висота польоту. Тому виявити камікадзе із землі легше, ніж за допомогою радарів.
Розроблений в Україні додаток «єППО» для Android пройшов верифікацію і тепер доступний в онлайн-магазині Google Play Market. Центр стратегічних комунікацій Збройних Сил України в Telegram повідомив, для чого він потрібний і як користуватися.
Спочатку доведеться пройти авторизацію через сервіс «Дія» та переконатися у відсутності помилок, натиснувши кнопку «Тест». «Навіщо потрібна авторизація в Дії? Щоб вороги та різноманітні дурні не заважали зенітникам хибними цілями», — пояснив у Facebook Геннадій Сульдін, один із розробників програми.
Після авторизації користуватись сервісом дуже просто. Виявивши повітряну загрозу, як-от шумний дрон-камікадзе Shahed-136 («мопед, що літає»), потрібно відкрити додаток, вибрати тип об’єкта (ракета, літак, вертоліт, БПЛА), а потім направити смартфон у напрямку його руху і натиснути червону кнопку. Після цього військовослужбовці з українських сил протиповітряної оборони одержують повідомлення, доповнюють інформацію свіжими даними та можуть відслідковувати ціль на карті, щоб потім оперативно її знищити.
Фото з відкритих джерел
