Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Добратися на одну з позицій десантників виявилось непросто та небезпечно. Адже деякі ділянки місцевості на шляху до них противник добре бачить і прострілює. Довелось побігати…
За словами наших оборонців, ворог обстрілює їх постійно. Б’є різними калібрами, намагаючись вибити. Але десантники відбивають усі спроби окупантів просунутися вперед та завдають їм значних втрат.
Хлопці показали мені СПГ-9, який частенько застосовують у відповідь на спроби окупантів атакувати наші позиції. Наші воїни майстерно опанували протитанковий гранатомет. Я переконалась в цьому на власні очі.
Як тільки десантники приготували СПГ до пострілу, один із них крикнув мені: «Візьми навушники, бо оглушить». Декілька пострілів, і ми хутко побігли в укриття. За кілька хвилин хлопцям по рації передали – «ворожий танк». І вони помчались відбивати атаку. Мені сказали залишатися в укритті. Я не бачила, що відбувалося зверху, але було дещо моторошно…
Ніби затихло… Хлопці повернулися. Та відпочивали воїни недовго. Зі кілька хвилин знов прозвучала команда − зайняти позиції…
− Ворожі обстріли та їхні спроби прорватися на цьому напрямку щодня. Як бачите, тут гаряче. Але хто, як не ми. Я хочу, щоб ми були вільними, тому потрібно вибивати окупантів з нашої землі, − каже військовослужбовець Роман.
А ще Роман розповів, що вдома його чекає дружина та маленька дитина. Нещодавно вони відзначили 5-річчя подружнього життя. Кохана передала йому смачний торт із написом «Любимо, чекаємо». Воїн зробив нам каву, сміючись згадав, як готував каву дружині вихідними…
Хлопці розповіли, що забезпечені всім необхідним, снарядів та їжі вдосталь. Мене вразила їхня зарядженість та стійкість. Попри постійну небезпеку, спартанські умови, хронічне недосипання, наші воїни кажуть, що стоятимуть на захисті країни стільки, скільки треба, і висловлюють тверду впевненість в неминучій перемозі України.
− Не знаю, що рашисти тут роблять, за які ідеали воюють?! Яка в них може бути мотивація? Вони тут чужинці! Ми захищаємо свою землю, своїх рідних, і ми вистоїмо! − переконаний десантник Роман.
