Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
Унаслідок ворожих обстрілів усе частіше в наших будинках немає світла. А відсутність світла посилює дитячі страхи і тривоги. Страх темряви в дітей може виникнути ще в ранньому віці, але в нинішній ситуації може спостерігатися і в дітей старшого віку. Через відключення електроенергії і тривалу відсутність освітлення дитина може ще більше зануритись у свій страх. У такій ситуації близьким людям слід бути поряд і не ігнорувати проблему.
Щоб знизити рівень стресу та допомогти дитині впоратися зі страхом, слід знайти спосіб відволікти її.
У звичайній ситуації можна увімкнути світло і показати дитині, що немає чого боятися. Однак за відсутності енергопостачання необхідно проявляти винахідливість, аби дитина сфокусувалась на чомусь іншому, а не на своєму страху темряви. Щоб не допустити загострення стану тривожності — можна запропонувати ігри. Гра — найпростіший спосіб трансформувати напругу. ЮНІСЕФ спільно з дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз зробили добірку із 40 ігор. Ці ігри допоможуть відновити відчуття безпеки та запобігти травматизації. Розповімо про деякі з них. Якщо у вас є ліхтарик або інше джерело світла, можна пограти в такі ігри зі світлом:
1. Тіньовий театр за допомогою рук: створювати руками різні фігурки.
2. Тіньовий театр із улюбленими іграшками: треба підсвічувати їх, аби була тінь.
3. Використовуйте друшляк, щоб створити зоряне небо прямо вдома і дивитися на «зірки».
4. Зробити проектор зі стаканчика і плівки.
Психологи радять розважати і відволікати дитину, яка боїться темряви, усіма доступними способами. Запропонуйте аудіальні ігри та ігри зі словами:
1. Співати хором.
2. Грати на музичних інструментах.
3. Грати на уявних музичних інструментах. Видавати звуки, наче стукаємо в литаври, б’ємо в барабани, граємо на скрипці.
4. «Тарабарська мова». Говорити один з одним «тарабарською мовою», тобто вигаданою, намагаючись за інтонацією вгадати, про що говорить кожен.
5. Разом промовляти скоромовки.
6. Грати в «білі вихваляйки». Як-от, кричати: «А я…!!!» і розповідати про те, що насправді вміємо та що вдалося.
7. Alias. Вгадувати слово за описом. Однак важливо не називати саме слово.
8. Розповідати історії на задану тему.
9. Розповідати щось, аби вкластися в одну хвилину.
10. «Голоси тварин». Хтось видає звук — інші вгадують. Хто вгадав перший, стає ведучим.
11. Гра у слова. Наступний гравець називає слово на останню букву слова попереднього гравця;
12. «На щастя, на жаль». Хтось вигадує ситуацію, а гравці по черзі пропонують продовження, починаючи зі слів «на жаль», а наступний гравець — «на щастя».
13. «Спотворений телефон». Пошепки передавати слово один одному. Наприкінці дізнаємося, що почув останній гравець.
14. «Казка». Скласти казку, коли кожен говорить по реченню.
15. «Навспак». Говорити слова навпаки, не записуючи їх. Наприклад, «чайник» — «кинйач», «стіна» — «анітс».
16. «Я загадав». Розказати про загадане слово, не називаючи його. Наприклад, «Я загадав — білий, холодний, скрипить під ногами, тане…».
17. Загадати предмет. Усі інші мають його вгадати, ставлячи запитання, на які ведучий може відповісти лише «так» чи «ні».
18. Рима. Назвати чотири (або два) випадкових слова, до яких треба віднайти риму або вигадати вірш на 4 рядки.
19. «Буква». Назвати слова тільки на задану букву. Варіант для дорослих: назвати слова на загадану букву, які можна покласти у трилітрову банку.
20. Шукаємо схожість. Назвати два випадкових слова, а інші мають відгадати, чим вони можуть бути схожі.
21. «Чарівна мова». Для дітей, які вчаться розбирати слова на склади, можна говорити слова, додаючи додатковий склад «жи», «ма», чи «хрю».
22. «Дурниці». Вигадувати початок речення, до якого потрібно придумати абсолютно «пришелепкувате» й нереальне продовження.
23. Знайти асоціації. Один гравець називає слово, наступний — свою асоціацію до цього слова. Дітям можна пояснити так: «Перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово».
24. «Це слово вміє…». Описати слово його «вміннями».
25. «Слово, якого немає». Вигадувати слова, яких не існує, та що вони могли б означати мовою інопланетян.
Психолог зазначає, що дуже важливо під час знаходження в темряві торкатися дитини, попередньо отримавши її дозвіл. У темряві всі тактильні відчуття посилюються. Щоб заспокоїти дитину, використовуйте також тактильні ігри, зокрема такі:
1. «Азбука Морзе». Передавати прості слова доторками. Однак заздалегідь треба вивчити кілька літер.
2. «Круг любові». Взятися за руки, гравці мають обережно стиснути долоню тому, хто сидить за ними за годинниковою стрілкою.
3. «Чарівні доторки». Уявити, що тіло — це музичний інструмент. І кожна частина тіла виконує певний звук. Тоді торкатися до дитини долонею, щоби вона співала, мугикала, кукурікала тощо.
4. Відбивати ритм разом. Це може бути знайома пісня, також можна створювати загальний ритм (наприклад, дощу), пропонувати стукати ритм зубами, клацати язиком, відбивати долонею, ногами абощо.
5. Обіймати один одного та цілувати різними обіймами та поцілунками (для батьків та дітей). Як-от, помаранчевими, полуничними, веселковими, квадратними тощо.
6. Танцювати під уявну мелодію чи під спів пісень.
7. Передавати предмет у колі, коли у гравців заплющені очі. Тоді — торкатися його і вгадувати, що це, чи пропонувати, як його можна використовувати.
8. «Доторки — незнайомці». Торкатися долонь ведучого тільки приємними доторками, щоби ведучий вгадав, хто торкається.
9. Уявити, що потрапив на нову планету, на якій немає звичного світла. А потім — уявити, як на ній можна адаптуватися.
10. Зробити собі хатинку із подушок і ковдр.
11. Якщо простір знайомий та безпечний, грати в «бабу куцю». Тоді ведучий має зловити гравців, які плескають у долоні.
У такий період дитині важливо проводити якнайбільше часу з батьками. Читайте книги та вигадуйте казки, в яких герой долає страх темряви. Також темряву можна перетворити на доброго персонажа, який бореться зі злом разом з різними супергероями.
Гумор — найкращий спосіб боротися зі страхом. Іноді достатньо зробити щось смішним, щоб перестати його боятися. Цей спосіб підійде і для боротьби зі страхом темряви. Також можна запропонувати дитині намалювати свій страх, а потім зробити його добрим та смішним, додавши усмішку, бантики та прикраси.
Будьте разом із дитиною, аби підтримати її у тривожні моменти.
Підготувала Леся Медведенко
