Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Командир артилерійської батареї нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Після закінчення Національної академії сухопутних військ у 2019 році чоловік потрапив на війну. Молодий офіцер розповів кореспонденту АрміяInform про перші бої під Києвом та мотивацію підлеглих на Донеччині.
— Першого досвіду ми набули 6 березня у Київській області. Тоді наші чотири бойові машини працювали одночасно. Ми випустили близько 80 реактивних снарядів по скупченню кадирівців. Цифра ліквідованих у тому бою неточна, але вимірюється сотнями, — згадує командир артбатареї.
Щодо уражених цілей, молодий офіцер розповідає з блиском в очах. Він додає, що його підрозділ завжди з ентузіазмом відпрацьовує бойові завдання зі знищення окупантів.
— Під Кухарями на Київщині особливо пам’ятаю знищення російської важкої вогнеметної системи залпового вогню калібру 220 мм «Солнцепьок» та пряме влучання в БМП-1 окупантів. Крім того, наша артилерійська батарея навіть залучалася до знищення російського генерала. Це відбувалося під час їхнього пересування колоною в напрямку Кухарів — ми їх по точках зустрічали не квітами, як вони очікували, а прицільним вогнем, — розповідає офіцер.
Воїн додає, що на Київщині бої були запеклими: по українських захисниках працювала ворожа авіація та реактивні системи залпового вогню.
На Донеччині Петро разом з особовим складом продовжують нищити росармію. Він додає, що знищення ворожої техніки й особового складу увійшло у звичну справу.
— Щоденно залучаємося до прикриття піхоти. На нашому рахунку вдало проведені операції зі знищення ворога з РСЗВ «Вампір», «Град» та іншого артилерійського озброєння. Особовий склад хоче працювати, їх мотивують результати нашої батареї і всієї бригади, — каже командир підрозділу.
Військовий додає, що для нього важлива психологічна готовність підлеглих до виконання завдань. Для цього він спілкується з воїнами, часто підбадьорює й іноді сварить.
-Розумію, що наша готовність залежить від стану речей вдома. Тому турбуюся про стан їхніх сімей, дозволяю взяти відпустку для розв’язання нагальних проблем у родині. Я їх сварю, коли без шапок ходять або без дощовиків у непогоду, — ділиться офіцер.
Командир артпідрозділу також заохочує особовий склад нагородами від Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗС України та бригади.
— Нещодавно командир бойової машини, який брав участь у знищенні САУ 2С1 «Акація», отримав нагороду від МО України, — говорить офіцер.
