Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Нещодавно індійська компанія, що спеціалізується на виготовленні протезів, за фінансової підтримки американської транснаціональної корпорації Cisco передала для військових та цивільних українців, які постраждали внаслідок ворожих дій російської армії, 350 функціональних протезів верхніх кінцівок iGrip.
Отримані протези передані в Центр протезування, ортезування та реабілітації «Без обмежень». Про це підприємство, послугами якого користуються наші поранені захисники, ми неодноразово розповідали своїм читачам. І ось кореспондент АрміяInform знову побував у центрі «Без обмежень».
«Хто не зростає, той гине»
Уперше довелось відвідати центр протезування рівно три роки тому, коли виробничі потужності невеличкого на той час підприємства розміщувались на фондах колишнього київського заводу «Електроприлад». Нині господарство засновника фірми уродженця Індії Нагендера Парашара значно розширилось і обзавелось власною будівлею з просторими цехами, новітніми станками та надсучасним обладнанням.
− Хто не зростає, той гине — такий закон буття, − говорить Нагендер. — Але ми розвиваємось не заради цього вислову. Якось я дружині сказав, що через пару років заспокоюсь, на що вона мені відповіла: «Ти ніколи не заспокоїшся». І, знаєте, мабуть, вона має рацію (усміхається). Є думки щодо покращення виробництва, які не дають спокою. Ти ще не до кінця реалізував якусь ідею, а народжується вже інша — більш смілива і амбітніша.
− Придбання нового обладнання, засвоєння новітніх технологій виробництва протезів робить вас більш незалежними від компаній-партнерів? — запитую співрозмовника.
− Ми не лише стаємо незалежними від постачальників деяких комплектуючих, − зауважує Нагендер. — А й від їхніх помилок у виробництві певних вузлів. Наступне: якщо ми замовляємо, наприклад, обмежену кількість якихось деталей, то партнер може не виконати наше замовлення в потрібний нам термін, йому не вигідно. А від цього страждає наша репутація і авторитет, тому що ми невчасно поставимо на протези поранених українських воїнів. Отже, ми пішли на те, щоб мати унікальні станки для виробництва комплектуючих, які нам потрібні в обмеженій кількості. Хоча вони й досить коштовні.
Нагендер Парашар продемонстрував колінні вузли протезів, аналоги яких, крім його фірми, виробляють у світі лише німецькі та японські компанії. Є вузли, які рекомендуються на протези для молодих і дужих людей, а є й такі, що ставлять для людей похилого віку. Виробляють на підприємстві також колінні вузли для прихильників швидкої ходьби. Навіть така різноманітна лінійка штучних колінних суглобів говорить про намагання колективу задовольнити потреби своїх клієнтів.
Додамо, що компанія «Парашар Індастріз» отримала ліцензію й на виробництво бігових протезів, які насамперед отримають українські ветерани − учасники міжнародних змагань паралімпійського стилю Invictus Games.
Спочатку механічний протез, а потім біонічний
Віднедавна підприємство Парашара відмовилось від ідеї виробляти протези для верхніх кінцівок і зосередилось на виробах для нижніх.
− За статистикою майже 70 відсотків клієнтів, які погоджувались на користування протезом для руки, з часом від нього починають відмовлятися, − констатує Нагендер. — Причини різні. Зокрема, й психологічні. Дехто приймає себе без руки, мириться з цим і функції відсутньої кінцівки перекладає на іншу. А виготовлений за чималі державні кошти протез відкладає в шухляду. Я вже не кажу за тих, хто забажав собі дуже коштовні біонічні або біоелектричні протези. У Міністерстві соціальної політики задля вирішення цієї проблеми прийшли до висновку забезпечувати перший рік пацієнтів лише механічним протезом. І тільки переконавшись, що людина користується ним, може бути ухвалено рішення щодо виготовлення біонічного. Це дуже розумне рішення.
Мій співрозмовник продемонстрував, як діє механічний протез верхньої кінцівки, який компенсує можливість реалізовувати захвати та утримання різних предметів. Саме такі протези й передала Індія для потреб наших поранених воїнів.
− Кисть протеза управляється людиною за допомогою спеціальних тяг, − пояснює Нагендер Парашар. − Головна їхня перевага — у простоті освоєння, у відносно невисокій вартості при значній надійності. Тяговий протез дозволяє регулювати зусилля, оскільки воно задається користувачем. Тяги приводяться в рух за допомогою променезап`ясткового суглоба кисті, якщо його вдалося зберегти, або рухами плечових суглобів. Захват штучної кисті дозволяє керувати автомобілем, велосипедом, тримати вудку, підіймати вантаж до 10 кілограмів.
На закінчення додамо, що недавно до Центру протезування «Без обмежень» на посаду заступника директора прийнято учасника російсько-української війни офіцера Руслана Макогона. Цей факт став знаковим тому, що Руслан саме в центрі пройшов протезування двох нижніх кінцівок. І ось, звільнившись з лав Збройних Сил, вирішив присвятити себе допомозі тим, хто, як і він, втратив кінцівки.
Офіцер рекомендує побратимам у жодному разі не падати духом, а боротись за своє майбутнє. І обов’язково не замикатись у собі, а вірити у свої можливості та повертатись до активного життя.
Фото Дмитра Юрченка та з архіву Центру «Без обмежень»
