Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Про це заступник міністра оборони України Ганна Маляр сказала під час інтерв’ю для медіаплатформи «Ми – Україна».
– Це дві різні ментальності (росіяни і білоруси – ред.). Ми не просто припускаємо, у нас є розвіддані про ставлення і цивільних, і військових до цієї ситуації. Вони разюче відрізняються від настроїв російського суспільства. Білоруси не хочуть тут воювати, вони не хочуть втручатися в цю війну, і вони не підтримують її в переважній більшості. І навіть частина військових – можливо, це і зупиняє лукашенка – не готові виконувати цей наказ. І ми ще у перші дні широкомасштабного вторгнення виходили через наші контакти на білоруських військових. Ми передавали їм і інструкцію, і інформацію – якщо раптом буде у них такий наказ – яким чином вони можуть сигналізувати нам і здаватися в полон. І ми гарантуємо життя і нормальні умови утримання до завершення війни. І, власне, білоруські військові це сприймають. І лукашенко дуже добре розуміє, якщо він зважиться на такий крок – це не підтримається ні цивільними, ні величезною частиною військових. Для нього це буде фіаско, якщо його не підтримають військові, – зазначила Ганна Маляр.
