Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Її чоловік, нині військовослужбовець та чинний депутат Ірпінської міської ради, Сергій Руденко, разом із товаришами з перших днів широкомасштабної війни став на захист рідного Ірпеня. Поки він із побратимами стримував російських орків на підступах до міста, Людмила надавала прихисток землякам у приміщенні свого сімейного бізнесу — комплексу відпочинку «Тераса». У лютому-березні 2022 року воно перетворилось на справжній «Ноєвий ковчег». Слід сказати, що комплекс відпочинку родини Руденків, розташований на березі мальовничого ірпінського озера, опинився на лінії активних боїв, і зрештою згорів під час одного з ворожих обстрілів. Як родина патріотів рідного міста відродила сімейну справу та нині допомагає Ірпінський громаді, з’ясовував кореспондент АрміяInform.
Після звільнення Київщини Сергій Руденко разом із побратимами пішов далі гнати російського ворога з рідної української землі. Тож відродження сімейного бізнесу лягло на плечі його дружини. Людмила не лише змогла частково відбудувати зруйновану кав’ярню, а й передала відновлений гостьовий будиночок під Центр надання психологічно-соціальної допомоги жителям міста, вимученим війною. Крім того, сама волонтерка закінчила курси підготовки соціальних психологів у міжнародній організації «Лікарі світу» і приєдналась до працівників Бучанського центру надання психологічної допомоги та психосоціальних послуг.
Серед руїн і згарищ навколишніх приватних та багатоповерхових будинків «Тераса» стала оазою для тих, хто потребував фахової допомоги та відновлення душевних сил. На сьогодні у планах Людмили на першому місті — відновлення зимового саду, якій зачаровував численних відвідувачів довоєнного Ірпеня. Вона впевнена, що краса природи лікує душу людини без слів та зайвих переживань. Жінка радіє квітам, які дивом вижили у дворі її кав’ярні під час пожеж та мріє про відновлення колекції орхідей. А ще вона формує списки своїх майбутніх пацієнтів, серед яких військовослужбовці Збройних Сил України та члени їхніх родин займатимуть особливе місце.
— Це мальовниче місце на березі озера чекатиме на військових, зокрема тих, хто зазнав поранення, а також волонтерів, сім’ї загиблих та інших містян, які впритул стикнулися з жахіттями війни. Як бачите, будівля кав’ярні, яка опинилась на лінії оборони Ірпеня та постраждала від численних обстрілів і згоріла, вже відновлюється. — розповідає Людмила. — Гостьовий будиночок вже готовий для психологічних тренінгів та індивідуальних зустрічей із фаховими психологами. Крім того, в ньому ми плануємо і надалі надавати соціальну допомогу у вигляді продуктових наборів, теплих речей, товарів першої необхідності, ліків. Ця діяльність є продовженням того, чим наша родина разом з друзями займалась під час бойових дій. Починаючи з 24 лютого на базі кав’ярні було організовано гуманітарний центр. У приміщенні закладу переховувались жінки з дітьми, люди поважного віку. Разом з однодумцями, серед яких був колега мого чоловіка депутат Ірпінської міської ради Тарас В’язовченко, було організовано видачу ірпенчанам товарів першої необхідності, медикаментів, а також гарячих обідів. Під час найбільш запеклих боїв, що відбувались на лінії оборони міста, люди ховались від смертоносного заліза у підвалі «Тераси». Багатьом це врятувало життя…
— Я відчула на собі руйнівний вплив війни: на моє здоров’я, на мою психіку. Вважаю, що кожний громадянин, який перебував у зоні активних бойових дій, має обов’язково отримати психологічну допомогу. Коли я вчергове розносила гуманітарну допомогу в місті сім’ям військових та тих, хто, на жаль, загинув за Батьківщину, я поступово формувала списки людей, які насамперед потребували послуг професійних психологів, — розповіла Людмила Руденко. — Нині вони мають змогу звернутись по допомогу не лише в Бучі, а й в Ірпені, поряд з їхньою домівкою. У нас працюватимуть досвідчені фахівці з індивідуальним підходом, які надаватимуть психологічну та психосоціальну допомогу з урахуванням потреб кожного. Працівники нашого Центру дотримуються вимог міжнародних протоколів. Поруч з українськими психологами також планують надавати допомогу іноземні партнери, зокрема з організації «Лікарі світу». Саме вони забезпечують підготовку українського персоналу та підвищення його кваліфікації відповідно до міжнародних стандартів.
