Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Поранений під час Революції Гідності батько чотирьох дітей, молодий гранатометник з Івано-Франківська, який дістав поранення під Дебальцевим, молода пара на тренуваннях територіальної оборони, Майдан 24 лютого цього року, перші блокпости на Вінниччині, зморений рятувальник на місці зруйнованих будівель у центрі Вінниці, Офелія зі зруйнованого будинку в Північній Салтівці в Харкові… Зруйновані домівки, розгублені люди…
Розгублені, але не скорені українці. Саме таке враження залишається після перегляду світлин українських та американських фотографів, представлених на виставці «Україна. Війна та опір», яка відкрилась у Вінниці.
На фото зафіксовано різні прояви війни: героїзм українських захисників і захисниць, спротив цивільного населення, воєнні злочини російських військових, те, як бойові дії впливають на українців та українок тощо. Тут представлені роботи фотодокументалістів Джен Блатті, Брендана Гофмана, Еміне Зіятдінової, Сергія Коровайного, Оксани Парафенюк , Йосипа Сивенького та Олексія Фурмана.
Виставка готувалась понад місяць. Багато із представлених світлин уже опубліковані західними медіа та відзначені міжнародними преміями.
Інна Бариш, заступник директора Програми імені Фулбрайта в Україні, на відкритті зазначила, що організатори експозиції не мали жодних дискусії під час вибору її назви.
– На виставці представлені світлини, зроблені і у 2014-му, і у 2015-му, і у 2019-му, і цьогорічні. Це не випадково. Упродовж останніх років ми бачимо опір, який чинять українці жорстокості та насиллю. Це не обов’язково героїзм. Для мене опір відчувався навіть у хлопцеві, який йшов у грудні 2013-го на Майдан, і був настільки зморений, що здавалось, якщо його торкнутись, він впаде. Але він опирався тим обставинам і жорстокості.
Символічним є місце, вибране для презентації світлин.
– Ця виставка про нас з вами, про Україну, яка бореться, – розповів Олександр Федоришен, директор «Музею Вінниці». – Наша війна почалась не в лютому, і навіть не у 2014-му, а значно раніше. Це якнайточніше передає місце проведення виставки – Музей Вінниці, що розташований у будівлі, в якій свого часу діяла канцелярія Петлюри. Адже контекст Українських визвольних змагань за подіями, явищами, цивільними та воєнними злочинами росіян відбувались тоді, відбуваюся і нині. Маємо дуже багато сумних паралелей.
За словами однієї із авторок світлин Оксани Парафенюк, дуже важливо не забувати, що відбувається сьогодні в Україні. На виставці представлені кілька робіт фотографки. Одна із них – портрет молодих людей під час тренувань територіальної оборони 20 лютого.
– Звісно, в Україні кожен відчуває війну, але світлини допомагають побачити, що відбувається в іншому куточку країни. Багато фото викликають емоції, почуття, співпереживання іншому досвіду. Окрім того, вони є історичним свідченням, – зазначила пані Оксана. – Щодо особисто моїх переживань, то пам’ятаю, як першими відчуттями 24 лютого, крім шоку, а особливо після того, як окупували Маріуполь, стали думки про те, як мало ми знімали рідні міста. Я зрозуміла, наскільки б цінними були фото квітучого Маріуполя та інших міст. Це стало нагадуванням, що потрібно знімати багато не тільки, коли війна. Ще зрозуміла, наскільки важко працювати українським фотографам, адже всі події, які фони фіксують, відбуваються з ними та їхніми рідними. Портрет із тренувань тероборонівців уособлює для мене ситуацію, коли дуже багато і молодих людей, і старших опинились у стані підготовки до війни, коли всі ще сподівались, що великої війни не буде. Інша робота – блокпост, який із першого дня широкомасштабного вторгнення будували всім селом на Вінниччині, свідчить про те, що кожен українець, чи то цивільний, чи то військовий, готовий до опору.
У планах організаторів – показати виставку в інших містах України, можливо, й за кордоном.
Відвідати експозицію можна за адресою: Вінниця, вул. Симона Петлюри, 15 А (Музей Вінниці). Вхід вільний.
Проєкт реалізовано спільними зусиллями команди Програми імені Фулбрайта в Україні та колективу Музею Вінниці.
Фото автора
