У 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка чекають на готових повернутися після СЗЧ і гарантують справедливе людяне відношення. Про це розповів…
Нещодавно підрозділи ЗСУ захопили опорний пункт, який окупанти спорудили в одному із сіл Херсонської області. Противник надавав йому важливого значення й відповідно зміцнив. У результаті злагоджених дій наших військ росіяни були вибиті звідти та втекли. Тікаючи, рашисти кидали справну техніку та озброєння.
Про подробиці ворожої втечі дізнався наш кореспондент.
Як розповідає командир одного з підрозділів ЗСУ Олег, «ми довго готувалися — труднощі були в тому, що район щільно прикривали ворожі РЕБ і використання БПЛА було дуже складним. Утім, ми знайшли спосіб, як виявити максимальну кількість вогневих точок та місця розташування сил росіян. Удари за нашими даними завдавала артилерія. Ми не витрачали сотні снарядів — буквально кілька пострілів та опорник знищено. Коли ошелешена піхота противника почала відходити та ховатися в лісосмугах, ми передавали дані нашим мінометникам».
За словами командира однієї з мінометних батарей, «ми йшли буквально в рядах нашої піхоти, що наступала, і оперативно реагували на всі заявки, що надходили — завдяки особливостям нашого озброєння ми це робимо оперативніше, ніж артилерія великої потужності. Власне, ми виконували функції гармат безпосередньої підтримки піхоти. Труднощі й одночасно перевага були в тому, що поля розмокли після дощів і маневр поза дорогами був ускладнений. Росіяни не чекали, що ми рушимо крізь поля і накриємо їх у лісосмугах буквально з ходу. Ну а коли вони побігли далі, то там уже на них чекали — їх накрила наша артилерія по заздалегідь пристріляних рубежах».
Командир одного з підрозділів ЗСУ Олег відмітив, що сумісними діями окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка та бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського була створена загроза оточення підрозділів противника.
— Вони кидали техніку не те що у справному стані, а навіть заведену. Підходимо: стоїть танк у полі, двигун на холостих обертах молотить, люки відкриті, «бехи» — так само. Чи то «механи» боягузливі, чи то… навіть не знаю чому. Наші хлопці в цю техніку застрибували, відганяли в тил, а дехто одразу застосовував — зброя справна, БК майже повний. Повертати ж треба покинуте. Ну ми й повертали. Противник залишив багато БК, одноразові гранатомети, повні паливозаправники. Ми знайшли в лісосмузі ворожу БМП-2 — у неї просто гусеницю порвало, і вони кинули її. Ми це все зібрали й тепер використовуємо. Полонені балакучі попалися — здавали позиції, наша арта по них відпрацьовувала… Загалом звичайна робота, нічого героїчного, — додає офіцер.
