У росії продовжують брехати про те, що Кримський півострів вдалося загарбати в України й окупувати «без жодного пострілу», тому що ніхто не чинив активного спротиву. Насправді опір…
російська пропаганда постійно втлумачує в голови орків, що не існує українців як нації. Начебто ми не маємо власної історії, а наша мова — лише діалект руськава язика. Нібито наша суверенна територія ніколи не належала нам. Що українці не побачили б моря, якби не катєріна ІІ. Чи справді це було так?
Розгадка таких наративів орків лежить в історії Причорномор’я, адже саме завдяки йому можна зрозуміти, чия кров насправді тече у венах південних українців. Незважаючи на стереотипи, які панують у суспільстві, кожний етнос — це не моноліт, а суміш усіх племен і народів, які колись проживали на цих територіях.
Якщо розглядати історію за Грушевським, то українці — це переважно союз слов’ян і сарматів, тому чим далі рухатися на південь, тим більшою буде сарматська складова.
Також великий вплив на генетичний мікс мешканців півдня України мали племена, котрі там проживали, і навіть давні греки, які колонізували ці землі ще дуже давно.
У радянські часи цього ніхто не розповів би або поверхнево розповіли дітям у школах на уроках історії максимально стисло. Ба більше, на півдні і досі живе діаспора сучасних греків, які у 1937 році були репресовані НКВС — радянські «друзі народів» просто вбили 20 тисяч греків за національність.
А де ж та «наваросія»? У ХVIII столітті територія, яку нині старанно московити нарікають наваросієй, була воєнним шляхом, який просто відібрали в козаків. Усю історію, яка була, почали підчищати і переписувати на свій лад.
Чому радянські історики почали звужувати історію України?
Відповідь полягає у постійній мантрі «ми адін народ» — білоруси, і тим паче москалі, явно не чистокровні слов’яни, але хіба це колись їх хвилювало? Легше вливати у вуха своїх народів такі наративи.
Всю історію, яка була поза слов’янством, — просто стирали. А як немає історії народу, значить і територія автоматично спільна (проте болотяні хочуть, аби все було тільки їхнє).
Чому міста півдня України москалі постійно називають своїми?
Цей рашистський міф розвіяти доволі легко, адже із самих давніх часів усі південні міста не мали жодного стосунку до рф.
Херсон — скіфське поселення, з XVII століття мав назву Білховичі. Саме у цьому місті запорізьку славу примножували козаки та їх отамани, як-от: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, завдяки яким було створено Чорноморське козацьке військо.
Очаків — це колишня Ольвія, потім за часів Київської Русі і в часи Великого Князівства Литовського місто називалося Дашів. Також за часів правління Великого князя Литовського Вітовта в місті було збудовано фортецю.
Мелітополь — спочатку був скіфським городищем, далі Киз-Яр, а згодом місто було заселене козаками і переселенцями, котрі йшли туди за волею.
Миколаїв — почав свою історію з міста кіммерійців. Це найстародавніше місто України, а за часів правління Великого князя Литовського тут збудували Вітовтівський замок.
Генічеськ — це колишня колонія греків, поселення мало назву Саліне. Пізніше в місті була розташована кримськотатарська фортеця.
Отже, москалями тут запахло зовсім нещодавно і не сильно. На наших південних землях писали історію і культуру вже тоді, коли предки орків ще не повилазили з болот.
У наших венах тече вогняна суміш високоосвічених жителів античності, кочове волелюбство і лиха козацька вдача. Це і є відповіддю на запитання, чому кремлівський карлик не може досягти успіху на нашій землі. Це йому ніколи не вдасться.
