На папері ця армія виглядала значно сильнішою за українську. Але війна швидко показала: сама кількість ще не гарантує переваги. Бо сучасна війна — це не лише ресурс. Це швидкість рішень,…
Україна нині є однією із найзамінованіших країн у світі — близько 300 тис. квадратних кілометрів її території (включно із тимчасово захопленими) забруднено вибухонебезпечними предметами (ВНП). Для порівняння, це дорівнює, наприклад, площі Італії.
Натрапити на вибухонебезпечні предмети, снаряди, боєприпаси можна в районах, де велись або ведуться активні бойові дії, де відбувались обстріли чи будь-яка військова активність.
Інформаційне агентство АрміяInform, спираючись на рекомендації Сил підтримки Збройних Сил України, ДСНС, вибухотехнічної служби МВС підготувала матеріал, котрий стане у пригоді читачам у воєнний і повоєнний час, доки наша територія не буде очищена від смертоносного металу.
Снаряди, міни та інші вибухонебезпечні предмети можуть бути:
- у покинутих будинках;
- на вулицях;
- у полях, лісах, на узбіччях доріг;
- у пошкодженій бойовій техніці окупантів;
- в окопах, траншеях;
- у вирвах від розривів, руїнах будівель;
- в автомобілях;
- у побутовій техніці (пральних машинках тощо).
У коментарі для нашого інформагентства фахівці інженерного підрозділу ЗСУ розповіли, що снаряди часто-густо знаходять на полях, міни — на транспортних розв’язках, об’єктах промисловості та енергетики, а «сигналки» і розтяжки здебільшого росіяни ставили в тих місцях, де вони затримувались та стояли більш-менш стаціонарно.
-
- Ілюстративне фото
На брифінгу в Military Media Center речниця МВС України Альона Матвєєва повідомила, що ворог цинічно встановлює міни-пастки в найнесподіваніших місцях.
− Знаходили міни в ліжках, шафах, на дитячих майданчиках, − розповіла вона.
У населених пунктах, що були окуповані рашистами, не треба дозволяти дитині пересуватися вулицями самостійно навіть знайомими вулицями та маршрутами. Також дуже важливо попередити дітей, аби вони в жодному разі не чіпали покинутих предметів, схожих на іграшки, канцелярські товари — кулькові ручки, пенали тощо.
І дітям, і дорослим слід звертати увагу на ознаки замінованих територій: сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: «НЕБЕЗПЕЧНО, МІНИ!», DANGER MINES!, «ВНИМАНИЕ, МИНЫ!».
У випадку виявлення вибухонебезпечного або негативного предмету:
- не намагайтеся доторкнутися (рукою, ногою чи іншим предметом), пересунути, підняти або знешкодити негативний предмет. Не чіпайте покинуту техніку;
- не пробуйте знешкодити пристрій самостійно;
- не користуйтеся засобами радіозв’язку чи телефонами поруч із предметом;
- не підпалюйте його, не розпалюйте багаття поряд;
- відійдіть на безпечну відстань, тримайте дистанцію від огляду предмета щонайменше 100 метрів;
- позначте місце, де розташований переконаний предмет палицями, одягом, камінням тощо;
- за можливості, зробіть табличку з написом «МІНИ»;
- поінформуйте про небезпечну знахідку:
— телефоном на спецлінії 101 — ДСНС, Національної поліції — 102;
— місцеву адміністрацію, підрозділи ТрО, територіальний підрозділ ДСНС, Національної поліції.
Рятувальники ДСНС після звільнення міст «зачищають» міста від залишених окупантами смертельних «сюрпризів». З початку війни ними обстежено 71 954.66 га територій і знешкоджено — 22 3259 одиниць вибухонебезпечних предметів.
Найбільше ВНП знешкоджено в Київській області (69 422), Чернігівській області (45 722) і Черкаській області (32 837). Фахівці прогнозують, що для розмінування може знадобитися від 5 до 10 років.
-
- Фото Андрія Новицького
-
- Фото Андрія Новицького
-
- Фото Андрія Новицького
Міни-пастки можуть бути замасковані під:
— мобільні телефони;
— дитячі іграшки;
— валізи та сумки;
— коробки з гуманітарною допомогою;
— пачки цигарок;
— гаманці тощо.
Міни-пастки мають невеликий розмір, працюють за принципом розвантаження.
Протипіхотні фугасні міни:
— переважно встановлюються на поверхні або в товщі ґрунту та маскуються;
— спрацьовують під час натискання на них;
— мають корпус з пластику, датчики в мінах − це верхня її частина у вигляді диску або хрестовини (ПМН-2);
— можуть використовуватися разом із мінами-пастками;
— деякі міни (дистанційного мінування ПФМ-1С) споряджаються механізмами самоліквідації. ПФМ-1, або, як її називають, «пелюстка» — заборонена міжнародними конвенціями міна має яскравий колір, тож діти думають, що це іграшка і намагаються її підняти.
Більше про те, як виглядають боєприпаси й міни — за посиланням https://mine.dsns.gov.ua/
