Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
«Якщо треба в декількох словах висловити найголовніше в житті самурая, я скажу: душею та тілом служи своєму господарю. Якщо мене спитають, що ще важливо для самурая, я відповім: удосконалюй свій розум, будь людяним та проявляй сміливість», — Ямамото Цунетомо, «Приховане в листі», 1709-1716 рр.
Ці рядки описують філософію шляхетних воїнів-самураїв, які несли військові обов’язки філософії Бусідо за межі поля битви протягом усього життя. І хоча культура середньовічної Японії залишилась на сторінках підручників з історії, з неї все ще можна почерпнути зерно істини. А полягає воно в тому, що справжній воїн не може дозволити собі сидіти склавши рук у перервах між битвами — воїни завжди залишаються воїнами.
Військовослужбовці однієї з військових частин повітряного командування «Південь» у перерві між виконанням бойових завдань створили власний варіант «саду каменів», але замість каміння в ньому — птахи.
-
- Фото: Алла Рядинська / АрміяInform
-
- Фото: Алла Рядинська / АрміяInform
Доглядають за «садом» батько й син, які служать у частині, обидва — Михайли Михайловичі. Ідея створити авіарій виникла для того, щоб урізноманітнити дозвілля військовослужбовців, надати їм можливість відволіктись від стресу та не сумувати. Вибором спинилися на голубах — обидва чоловіки дуже люблять птахів, а голуби — вільні тварини, символи миру.
Звісно, голуб або фазан — це не цуцик, який може жити на оборонному рубежі, але в догляді за птахами є свій шарм: споглядання за туркотливими голубками неабияк заспокоює нерви та сприяє поверненню воїна до мирного життя, хоча б ненадовго.
У психологічній практиці багатьох країн світу тварини посідають не останнє місце в реабілітації людей з тривожними та стресовими розладами. Навіть здоровим людям рекомендується контактувати з братами нашими меншими — часто такі процедури допомагають краще за будь-які пігулки.
-
- Фото: Алла Рядинська / АрміяInform
-
- Фото: Алла Рядинська / АрміяInform
-
- Фото: Алла Рядинська / АрміяInform
Була у їхньому пташнику й мелодраматична лавсторі зі щасливим кінцем. Михайло-молодший із гордістю показує голуба поштової породи, якого називає Тактичним.
— Він єдиний у нас, на яйцях сидить, красень-парубок. Замість голубки. В чобітках, — каже воїн.
Раніше у їхнього голуба була дівчина, але у вольєр пробралася ласка й з’їла її. Чоловіки думали, що їхній парубок не матиме нащадків, але життя знайшло шлях, і Тактичний десь «нагуляв» собі яєць, які сам і висиджує. Якої породи буде потомство — Михайли не знають. Кажуть, мабуть, щось нове.
Завзятості воїнів можна хіба що позаздрити, адже вони розуміють, що здоровий морально-психологічний стан мотивує краще за все. А коли розум воїна у злагоді з тілом — солдат може звернути гори.
