Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Одразу ж після «узаконення» конституційним судом рф так званого приєднання окупованих територій України до країни-агресора, на «театральний поміст» путін запросив «законодавчий орган російської влади» — державну думу.
Розуміючи бажання бункерного діда, «народні обранці» не забарилися і під час останнього засідання 3 жовтня ухвалили в держдумі «ратифікацію договорів про включення „днр“ та „лнр“, а також Херсонської та Запорізької областей до складу росії».
При цьому «депутати» так поспішали отримати цукерку від диктатора, що трішки переборщили із оприлюдненням «даних голосування». На останнє одразу ж звернув увагу увесь цивілізований світ.
− Рішення ухвалено одноголосно, — з легким тремтінням у голосі проголосив спікер держдуми в’ячеслав володін.
Та справа в тому, що це було відвертою брехнею. Адже в усіх чотирьох випадках за «приєднання» проголосувало більше осіб, ніж фізично було в залі того дня. Тож одноголосності при такому кворумі ніяк не могло бути.
Так, за даними попередньої реєстрації, 3 жовтня до держдуми всього прийшло лише 408 осіб, 42 були відсутні.
Коли розумні люди таки знайшлися в москві та поставили логічні запитання, то володін сказав, що це є просто «технічним збоєм».
− Звертаюся до наших колег з Донбасу та новоросії. Однозначно висловлена одностайна підтримка: не рахуйте голоси — один «плюс» або один «мінус». Потім, як правило, депутати пишуть заяву, що був «технічний збій», або хтось не встиг, − спробував реабілітуватися в’ячеслав володін.
На думку відомих політологів, ті 42 «депутати», що 3 жовтня були відсутні в держдумі, є росіянами розумними. Адже вони змогли знайти «відмазки», аби не брати участь в цьому путінському фарсі й таким чином уникнунити неминучого покарання за протизаконні дії.
