Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Від початку широкомасштабного вторгнення рф українці активно позбуваються імперських та совєтських міфів, наративів та спадщини. Частиною цього процесу деколонізації є очищення громадського простору країни від топонімів часів радянської епохи. Вулиці та провулки активно перейменовують в усіх населених пунктах України.
Так, до прикладу, у Кременчуку Полтавської області днями прибрали назву, яка прославляла Зою Космодем’янську – комсомолку і комуністичну диверсантку з тамбовської області росії, символ сталінської/комуністичної політики «тактика випаленої землі». Натомість відтепер вулиця носитиме ім’я Харитини Пекарчук – засновниці сімферопольської «Просвіти», першої жінки, яка отримала орден Української Народної Республіки «Залізний хрест» та Хрест Симона Петлюри.
Ось що пише про цю видатну військову відомий дослідник Визвольної боротьби українського народу в ХХ ст., автор книги «Жінки у Визвольній війні» Роман Коваль:
«У 1917-му вона взялася за українізацію трьох полків російської армії, розташованих у Сімферополі, організувала там український хор та аматорський гурток, влаштовувала літературні вечори, разом із кримськими татарами видавала газету. На початку 1918 року Харитина втекла від переслідувань російських більшовиків на Полтавщину, та згодом, уже навесні, її схопили у Кременчуці. Витерпіла чекістські катування, а навесні 1918 року після звільнення Кременчука від російських окупантів Армією Української Народної Республіки пішла на військову службу в полк імені Івана Богуна. Згодом очолила санітарний потяг загону «Запорозька Січ» Армії УНР. У бою з більшовиками героїня була поранена в ногу, із денікінцями – у живіт. Увійшла в історію збройної боротьби за незалежність і як учасниця Першого зимового походу Армії УНР».
Загалом на черговій сесії Кременчуцької міської ради затвердили нові назви 30 вулиць, провулків та проїздів. Так, відтепер у місті будуть вулиці діячки ОУН Олени Теліги, зв’язкової УПА Катерини Зарицької, полковника Армії УНР Івана Нагнибіди та інших діячів Визвольних змагань.
Перші дві доби у військовій частині можуть багато в чому визначити, як військовослужбовець почуватиметься і діятиме надалі.
Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…