Дослідник і популяризатор козаччини став тим, хто повернув українському народові пам’ять про його героїчне минуле і перетворив історію на національну…
Їм було по 12-14 років, коли у їхні оселі вперше вдерся «русскій мір». Що закарбувала підліткова свідомість? Різку зміну настроїв населення, тріумф маргіналів, російські «аквафреші», що змінили українську символіку. Та основне, напевно, — це відчуття спустошеності. Потім їхні долі склалися по-різному. Хтось виїхав із тимчасово окупованих територій. Чиїсь міста та містечка незабаром звільнило українське військо. І, здавалося, життя почало налагоджуватись: дім, навчання, кохання, робота… Та прихід «русского міра» стався вдруге. Дежавю?! Чи новий виклик?! Зрештою молоді митці з країв Донеччини та Луганщини не мовчать про те, що пережили мінімум двічі: світлини, графіка і власні їхні життєві історії промовисто наголошують — «русскій мір» це зло, яке має назавжди щезнути!
У Львівському муніципальному мистецькому центрі триває експонування проєкту «14−8−22», в якому зібрано архів персональних історій жителів Луганської та Донецької областей, артрефлексій та спогадів про війну росії проти України.
Організатором події стало мистецьке об’єднання «Гарелея Неотодрёшь» — мистецького проєкту, що заснував у Лисичанську у 2020 році Віталій Матухно. Концепція проєкту полягає у створенні ком’юніті для художників і художниць, а також організація виставкових просторів для їхніх робіт у незвичайних локаціях.
Від початку свого існування «Гарелея Неотодрёшь» демонструвала рефлексії художників і художниць щодо війни в Україні, і з початком повномасштабного вторгнення рф ці рефлексії посилилися, адже команда митців на 90 % складається з жителів Луганської та Донецької областей.
Ідея проєкту «14−8−22» вражає символізмом і сакральністю, адже дати, що вписані в назву виставки закарбовані в житті кожного українця:
14 — 2014 — початок війні росії проти України, окупація частин Луганської та Донецької областей;
22 — 2022 — початок повномасштабного вторгнення росії в Україну;
8 — ∞ — нескінченні вісім років життя між цими датами.
— 24 лютого 2022 року вся Україна перетворилась на Донбас. Жителі сходу України, які застали початок війни ще 8 років тому в себе вдома, знову стали жертвами російської агресії. Деякі вдруге залишилися без свого дому та стали вимушеними переселенцями. Вдруге починали життя з нуля. Ми хочемо поділитись персональним досвідом людей, для яких ця війна — значна частина їхнього життя, бо їхні історії можуть стати важливою частиною документації війни росії проти України.
Головний фокус проєкту направлений на молодих митців з Луганської та Донецької областей. Вони застали війну ще дітьми, школярами або студентами. Своє бачення воєнних подій на Донеччині та Луганщині учасники та учасниці виставки висловлюють за допомогою малюнків, фотомистецтва, текстів.
У виставці взяли участь 13 митців і мисткинь: Сєвєродонецьк представили Інгат Алієв, Микита Овсянніков, Аліна Панасенко, Каріна Синиця, Євгенія Гончарова та Кирило Гайдук; Лисичанськ — Єлизавета Махрова, Данило Кузьмін, Євгеній Пономаренко; Бахмут — Катерина Дрозд, Євгеній Трамвай. Також до події долучилися Єлізар Носуля з Краматорська та В’ячеслав Бондаренко з Луганська.
Фото автора
