Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Учора в Місті-герої Буча в останню путь провели бучанського волонтера Олексія Побігая, який з початком широкомасштабного вторгнення рф взяв до рук зброю. Але під час рашистської «зачистки» 13 березня був захоплений разом з іншими воїнами ТрО. Про це розповідала АрміяІnform у попередніх публікаціях. Нині, після шести місяців наполегливих пошуків, побратимам Олексія вдалося знайти понівечене тіло героя у лісі біля сусіднього села. Українського захисника поховали на Алеї Героїв міста зі всіма військовими почестями.
Родичі та друзі шукали Олексія Побігая пів року, відвідуючи морги Київщини та здаючи ДНК-тести. Річ у тім, що він був захоплений спецпризначеннями російських збройних сил під час каральних операцій, влаштованих на початку березня цього року. За списками, наданими колаборантами, російські військові цілеспрямовано обшукували оселі бучанців, ветеранів АТО, патріотів, навіть тих, хто вперше в житті взяли до рук зброю та долучилися до лав ТрО, щоб захищати свою землю. Так через підлу зраду колаборантів віддали життя багато українських патріотів. Однак, розплата для зрадників, запевняють захисники, не забариться.
Колабораціонізм (від фр. Collaboration — «співробітництво») — термін сучасного політичного лексикону з таким значенням:
· у широкому сенсі — співпраця населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзників і участь у переслідуванні патріотів країни, громадянином якої є колаборант.
— З Олексієм ми знайомі давно, з 2014 року. Він багато допомагав як волонтер, завжди був у курсі всіх потреб для передової. Особливо дуже допомагав з будматеріалом для облаштування бліндажів. Плівка, шурупи, цвяхи тощо, цілими ящиками та відрами він відправляв необхідні матеріали через нас на фронт. А 24 лютого він прийшов до нас і каже: «Я хочу бути з вами», — розповів військовий капелан Анатолій Кушнірчук. — Ми йому відповіли, що він же не стрілець, та і зі зброєю поводитись взагалі не вміє. Але Олексій наполягав на тому, що готовий робити все, що йому накажуть. Казав: «Це моє рідне місто, я хочу його обороняти!» Він свідомо обрав шлях добровольця, як і всі ми. За що й заплатив цю високу ціну.
— Нас всіх цілеспрямовано розшукували окупанти, бо хтось, так би мовити, «здав». Принаймні Олексія вивезли та вбили саме як військового. Його покалічене тіло знайшли разом із тілом військовослужбовця Служби безпеки України, розвідника центру «Альфа», — додав військовий капелан.
Віддати шану герою прийшли рідні, друзі, бойові побратими, представники Бучанської міської адміністрації, представники вітчизняних та закордонних ЗМІ.
— Олексій Побігай — надзвичайно важлива людина для нашого міста. Він був одним із тих, хто, побачивши ворога, взяв зброю в руки і став на захист Бучі. Про це знає все місто і про це має знати вся країна. Ми повинні пам’ятати його таким хоробрим, впевненим захисником, зі зброєю в руках, яким він був у лютому, коли без жодного сумніву і вагання пішов робити те, що зазвичай і роблять справжні чоловіки, — наголосила під час панахиди Заступник міського голови Бучанської міської ради Михайлина Скорик-Шкарівська. — Це велика втрата для громади, для родини, для всієї Бучі, тому що за нашу можливість жити далі ми платимо життями чудових хлопців і дівчат, які нас захищають. Олексій — справжній захисник Бучі, справжній герой. Ми його довго шукали. На жаль, російський ворог знищує таких сміливих хлопців і намагається заховати сліди своїх злочинів.
читайте також:
— Ми повинні жити, відбудовувати наше місто, нашу країну і пам’ятати кожного нашого героя, зокрема Олексія Побігая. Ми впевнені, що усі жертви не марні — ми матимемо Перемогу і будемо жити в нашій вільній Україні, в нашому вільному місті, яке вони виборювали, — додала заступник мера Бучі.
Фото автора
