У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
Після проголошення Акту про відновлення незалежності Литовської держави, ухваленого 11 березня 1990 року Верховною Радою Литовської Республіки, молода держава розпочала розбудову органів державної влади. Одним із головних питань стало створення складових сектору безпеки і оборони, зокрема й власних збройних сил, а отже, виникало й питання забезпечення військової дисципліни. Литовська військова поліція була створена у 1998 році. Проте на Литовських теренах це був далеко не перший військовий правоохоронний орган.
Історія початку ХХ століття
Початок був покладений ще у 1919 році, коли 15 березня того року каунаський військовий комендант організував каунаську ополченську роту, метою якої було в разі потреби сприяти підтримці порядку в місті та повіті. Всього наказом до роти військово-польової міліції було зараховано 60 бійців.
Влітку 1919 року каунаська рота міліції була реорганізована в повітову роту, а вже наприкінці того ж року було розпочато створення школи військової міліції, яку згодом було перейменовано в школу військової поліції.
Школа пропрацювала до 1940 року, оскільки 23 вересня була реорганізована в батальйон охорони. Згодом у жовтні батальйон переведено до складу 184-ї стрілецької дивізії Червоної армії.
Нагадаємо, що у 1940 році Литва була окупована радянськими військами та приєднана до СРСР. 21 липня 1940 року відбулися засідання «новообраних парламентів» Литви, Латвії, Естонії, учасники яких проголосили радянську владу в республіках та звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття до СРСР. Ці події стали можливими завдяки підписаному у 1939 році пакту Молотова — Ріббентропа між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною. Унаслідок цього Литва та її балтійські сусідки втратили державну незалежність на пів століття.
У період з 1940-го по 1991 рік, з короткою перервою з 1941-го по 1945-й, на території тодішніх Естонської, Латвійської та Литовської РСР, а також Калінінградської області РРФСР Радянського Союзу існував Червонопрапорний Прибалтійський військовий округ. У радянські часи військовою організацією, що призначалася для забезпечення правопорядку та військової дисципліни у Збройних Силах Союзу РСР, була Військова комендатура.
Пострадянський період
Після відновлення незалежності Литви було розпочато розбудову власного війська. 1 червня 1991 року у повітах були створені 8 комендатур та 37 підпорядкованих їм округів.
Комендатури контролювали дотримання всіма структурами національної оборони законів Литовської Республіки та суворого дотримання вимог Статуту про дисципліну, охорону та внутрішній порядок. Також вони вели первинне розслідування злочинів, скоєних персоналом системи Департаменту національної оборони при Уряді Литовської Республіки (виконавчий орган Литовської Республіки, який здійснював нагляд за функціями національної оборони в 1990–1991 роках) поза межами підрозділу.
У 1993 році комендатури були передані до Добровільної служби національної оборони, яку створили 17 січня 1991 року (тепер Добровольчі загони Збройних Сил Литви є частиною Сухопутних військ).
Після затвердження міністром національної оборони Литовської Республіки нової структури Добровільної служби та переліку кадрових посад, 1 березня 1993 року, було створено Військову жандармерію. Згодом, у 1994 році, відбулась чергова реорганізація структурних підрозділів Добровільної служби, після якої Військова жандармерія була перейменована у Військову поліцію.
Після довгих зусиль, 22 жовтня 1998 року, був ухвалений Закон Литовської Республіки про військову поліцію (лит. Lietuvos karo policija). Ухвалення цього закону стало підставою для створення нового військового правоохоронного органу.
Сьогодення
Нині Литовська військова поліція — військовий правоохоронний орган, що входить до складу Збройних сил Литви. Військова поліція безпосередньо підпорядковується головнокомандувачу збройних сил. Діяльність військових правоохоронців контролює Генеральна інспекція національної оборони, командувач Збройних сил Литви та міністр національної оборони відповідно до їхньої компетенції.
Девіз литовських військових правоохоронців: «Мужність у серці, справедливість у справах!»
До складу військової поліції входить: командування та штаб військової поліції, колегія досудових розслідувань, служба підтримки та допомоги, тренувальний центр, відділ захисту важливих осіб, чотири гарнізони.
Військова поліція виконує свої функції відповідно до адміністративного району Литовської Республіки та поділена на Вільнюський, Каунаський, Клайпедський і Шяуляйський гарнізони.
Основними завданнями військової поліції Литви є:
- запобігання, виявлення та кримінальних та інших правопорушень;
- підтримання порядку і дисципліни на території військових об’єктів та у війську загалом;
- військовий нагляд за безпекою руху.
Під час підготовки матеріалу була використана інформація, яка надрукована в монографії Неріюса Чернюса «Військова поліція Збройних сил Литви», виданій у Вільнюсі 2021 року.
