Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Відстійник розбитої техніки довелося влаштувати українським військовим під Ізюмом. ЗСУ набили стільки ворожих машин лише в цьому районі, що ремонтним бригадам доведеться довго працювати, аби зняти всі вцілілі деталі, якими потім ремонтуватимуться українські танки, БМП, бронетранспортери.
− Тут здебільшого важка гусенична техніка, є й вантажівки. Багато ще залишається на вулицях Ізюма. Усе, що ми розгромили та спалили, досі там. Здебільшого це результат роботи української артилерії та танкістів, − розповів поліцейський Дмитро.
На вулицях Ізюма залишки важкої вогнеметної системи залпового вогню «Солнцепек» та САУ. Одна з них готова до бою, залишилося тільки встановити акумулятор.
− Знімаємо запчастини, які вціліли, щоби мати для ремонту наших машин.Техніки вони позалишали немало, роботи достатньо, вистачає й машин, які вони замінували. Усе, що ціле, рано чи пізно знадобиться. Ті ж мотори, ті ж колінвали, чи радіатори. Часто після бою пробиті саме радіатори, то добре, коли є заміна. А є й така техніка, де, наприклад, зняті паливні трубки, чи нема акумулятора, то таку техніку ми швидко запускаємо, − розповів боєць ЗСУ Анатолій.
Житель села Кам’янка, що під Ізюмом каже, дивуватися кількості знищеної ворожої техніки не варто. Лише під його будинком стояло 15 гармат і кілька САУ окупантів, які втекли, а техніку залишили.
− Мій будинок на вулиці, якою завжди переміщалася російська техніка. Звечора ще було чути, що є рух, а зранку − повна тиша. Ми кілька годин з острахом чекали, потім вийшли на вулицю, а там нікого немає, і все, як у фільмі «Обитель Зла», кругом зброя, а людей не видно, − розповів місцевий житель Сергій.
