Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Старший офіцер батареї Іван відзначений орденом «За мужність» за успішні контрбатарейні бої проти рашистів на Сході України. За його плечима — досвід командира гармат в районі проведення ООС (АТО), бої за Київ та артилерійські дуелі на Донеччині.
«Орден отримав за вдалі артилерійські дуелі проти російських окупантів. Ми двічі знищували з „Градів“ ворожі реактивні системи залпового вогню „Ураган“. Для цього виїжджали на позиції перед піхотою й здійснювали вогневе ураження позицій з військовою технікою противника. Одного разу знищили російський „Ураган“, а вдруге — вивели ворожу установку з ладу. Тоді всі на адреналіні були, але зараз відчуваю гордість за свій особовий склад», — відзначив офіцер ЗС України Іван.
За його словами, нині стає дедалі поширенішою контрбатарейна боротьба, коли одна артилерійська система відпрацьовує по іншій.
Нині його підрозділ знищує ворожі міномети, гаубиці, самохідні артилерійські установки та інші цілі окупантів. За день кількість знищених цілей може сягати до пів десятка.
Бойовий шлях Івана розпочався з боїв на Сході України, де для нього були найважчі бої.
— У 2015-2016 роках було складно у моральному плані: наша артилерія не працювала — додержувалася Мінських угод, а по нас бив фактично весь арсенал артилерійського забезпечення рф, — говорить Іван, який тоді виконував обов’язки командира гармати.
Згодом він вступив до Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, яку успішно закінчив і отримав розподіл в одну з гірсько-штурмових бригад ЗС України.
У боях за Київ військовослужбовець найбільше запам’ятав допомогу місцевих мешканців та незмінну тактику росіян йти напролом.
— Тоді я виконував завдання у складі груп спеціального призначення — ми вираховували колони, скупчення живої сили противника та знищували їх. Інтенсивність боїв була настільки високою, що місцеві допомагали нам розвантажувати снаряди. Найбільше запам’ятався день, коли в нас була ціль у лісі — склади з боєприпасами. Ці склади ми, звісно, успішно знищили. росіяни, своєю чергою, перенесли місце дислокації техніки ще на 100 метрів, але це не врятувало їх — ми знову знищили їхній склад з боєприпасами, — розповідає Іван.
Військовик зазначає, що досвід вдалого бойового застосування під Києвом продемонстрував, що українські артилеристи можуть якісно нищити й новітні російські танки Т-90 та їхні хвалені БТРи.
— Головна мета — відновити український суверенітет на наших кордонах. А задля цього треба й надалі ефективно множити на нуль «другу армію світу», — додав офіцер.
