А відтак — і наближення українського військового взуття до стандартів НАТО. АрміяInform запитала в Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони України…
Після відбиття спроби рашистів захопити з півночі Київ на звільнених територіях триває розмінування, адже ворог залишив після себе чимало смертоносного металу. Тому тепер там працюють сапери, очищуючи землю від цього бруду. Кореспондент АрміяInform поспілкувався із фахівцями з інженерного підрозділу та дізнався, як це відбувається.
З командиром інженерної роти капітаном Дмитром Гаджуком ми зустрілися наприкінці дня. Ротою офіцер командує з січня 2022 року. Дмитро у 2019 році закінчив факультет підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Під час відбиття широкомасштабного вторгнення росіян взимку та навесні йому та його підлеглим довелося чимало попрацювати, але і нині спокою сапери не знають.
Капітан Гаджук ще молодий, але в його чорному волоссі вже помітна сивина — війна фарбує волосся у срібло.
— Ми проводимо розмінування майже безперервно з моменту вигнання росіян з тимчасово захоплених територій. Хлопці — фахівці своєї справи, у кожного на рахунку не одна сотня знешкоджених вибухонебезпечних предметів, працюють не покладаючи рук, за будь-яких умов, за будь-якої погоди виконують роботу «на відмінно», бо кожна помилка — це життя або солдата, або його побратимів, або цивільних людей, які нам довіряють.
Командир взводу інженерної роти Олександр Єрко схожий на борця — широкі плечі, велика, стрижена під нуль голова, неквапливі рухи. Зараз він зосереджено розколупує чергову вибухонебезпечну погань, якою засіяли наші поля та дороги рашисти.
Про свою роботу, якою займається після того, як росіян вибили з Чернігівщини, розповідає, як і всі сапери, спокійно.
— Після відходу окупантів ми приступили до розмінування місцевості. Там було багато чого. Під Чернігів їздили, приходили заявки на розмінування проходів для нашої техніки. Здебільшого мати справу нам доводилося з добре знайомими видами озброєння. Нових російських видів озброєнь я не бачив. РПГ-30 «Крюк» траплялися (РПГ-30 (індекс ГРАУ — 7П53) — реактивна граната калібру 105 мм, призначена для боротьби з усіма сучасними основними бойовими танками. — Авт.)
На питання, у яких випадках боєкомплект знищується, а коли передається на озброєння ЗСУ, Олександр Єрко відповідає, що все залежить від обставин.
— Бувало по-різному. Знаходили БК в ящиках, в складській тарі, або без тари та з вкрученими підривниками снаряди. Одного разу знайшли 40 цілих ракет для РСЗВ «Град», перевірили та передали на озброєння. РПГ попадались в упаковках, теж віддавали підрозділам за потребою. Замінованих боєкомплектів у ящиках особисто мені не траплялося, хоч я з групою відпрацьовував місця, де ворожі колони ходили та були їхні стоянки. Взагалі, стоянок росіян мало було, вони вже боялися своєї тіні, не то, щоб залишити щось. Звичайно, там, де вони стояли таборами, ставили «сигналки», розтяжки і таке інше. Раз чи два натрапляли на ТМ-ки (протитанкові міни ТМ-62М. — Авт.).
Зазвичай сапери отримують завдання на зачистку певної площі. Як каже Олександр, «приїхали, маємо площу роботи для відновлення транспортної розв’язки та іншого, працюємо. Допомагали енергетикам, залізничникам, аграріям. На полях багато нерозірваних снарядів залишилось… Після залпу „Урагану“ буває так, що касети впали, одна спрацювала, а інша ні. Шукаємо, збираємо. Нещодавно їздили знищувати касетний боєприпас… Особливо дошкуляють „Урагани“, споряджені ПФМ-ми, (ПФМ-1 — протипіхотна фугасна міна „Лепесток“ натискної дії радянського виробництва. — Авт.). Там 312 протипіхотних мін в одній ракеті».
— Розтяжки здебільшого росіяни ставили у тих місцях, де вони затримувались та стояли більш-менш стаціонарно. Є там і сигнальні міни, на деревах розтяжки висіли, ОЗМ-ки ставили (ОЗМ-72 — протипіхотна вистрибуюча осколкова міна кругового ураження, у просторіччі — «міна-жаба». — Авт.). Вже при відході вони закопали 152-міліметрові боєприпаси, — зазначає штаб-сержант Сергій Власов. — Також ми знайшли 120 осколково-фугасних реактивних снарядів до «Ураганів» — вони їх або забули, або не захотіли забирати. Частина була споряджена, а частина залишилась без підривників — просто лежали в зеленці, ми їх передали до військ. Якось знайшли пошкоджені міни ПОМ-2 (ПОМ-2 — протипіхотна міна осколкова натяжної дії. — Авт.). Ми їх знищили накладними зарядами — 5 або 6 зарядів. Викопали канаву екскаватором та підірвали.
— Мене радує реакція нашого особового складу: після того, як вичистимо певну ділянку, хлопці кажуть «Це найкраща робота у світі!» — додає Сергій Власов.
Фото автора та з архіву інженерної роти
