Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Спеціальна кореспондентка АрміяInform відвідала деокупований український Ізюм. Цей населений пункт тепер нагадує місто-привид — вулиці безлюдні, будинки зруйновані, а ті, що вціліли, дивляться на перехожих порожніми вікнами… Жителі й досі не можуть оговтатися від жаху, який тривав понад пів року — лише найсміливіші роблять спроби виходити «на розвідку».
Понад пів року вони жили в страху та повній ізоляції — без інтернету, зв’язку, українського телебачення. І весь цей час орки «годували» їх російською пропагандою — України як держави вже не існує, влада в Києві належить росіянам… А поміж «годуванням» ізюмчан вбивали, скидаючи на їхні домівки авіабомби, поливаючи вогнем з арти, приходячи додому з обшуками й тут же розстрілюючи «неугодних». Кількість жертв російської агресії й досі не встановлена — на це треба близько тижня.
Пересуваються жителі міста велосипедами або мопедами — муніципальний транспорт не працює. Так само не працюють магазини та аптеки.
Попри відсутність будь-якої інформації з підконтрольних українській владі територій, жителі міста сподівалися та чекали на повернення України. Про це свідчать щирі усмішки мешканців, коли ті бачать людину в українському однострої, та від кожного перехожого, що рухається назустріч: «Слава Україні!».
