Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Спеціальна кореспондентка АрміяInform відвідала деокупований український Ізюм. Цей населений пункт тепер нагадує місто-привид — вулиці безлюдні, будинки зруйновані, а ті, що вціліли, дивляться на перехожих порожніми вікнами… Жителі й досі не можуть оговтатися від жаху, який тривав понад пів року — лише найсміливіші роблять спроби виходити «на розвідку».
Понад пів року вони жили в страху та повній ізоляції — без інтернету, зв’язку, українського телебачення. І весь цей час орки «годували» їх російською пропагандою — України як держави вже не існує, влада в Києві належить росіянам… А поміж «годуванням» ізюмчан вбивали, скидаючи на їхні домівки авіабомби, поливаючи вогнем з арти, приходячи додому з обшуками й тут же розстрілюючи «неугодних». Кількість жертв російської агресії й досі не встановлена — на це треба близько тижня.
Пересуваються жителі міста велосипедами або мопедами — муніципальний транспорт не працює. Так само не працюють магазини та аптеки.
Попри відсутність будь-якої інформації з підконтрольних українській владі територій, жителі міста сподівалися та чекали на повернення України. Про це свідчать щирі усмішки мешканців, коли ті бачать людину в українському однострої, та від кожного перехожого, що рухається назустріч: «Слава Україні!».
